Scorpio: Отже, DAWN OF DEFIANCE – проєкт однієї людини. Але на вашому сайті написано 'Ми хочемо подякувати ... ', 'Ми пишаємося цим ... ', 'Ми закінчили сьогодні гітарні партії ... '. Хто - МИ? Хто допомагає тобі, Дієго?
D.: Якщо бути чесним, ніхто не допомагає. Причина, з якої я використовую слово "МИ", стосовно DAWN OF DEFIANCE така… Багато упереджень у людей до таких проєктів. Так багато людей досі вважають, що музика, особливо рок і метал, має бути зроблена 4 чи 5 хлопцями, або навіть більше, щоб звучати КЛАСНО, або ГУЧНО, або як РОБОТА КОМАНДИ. Коли ти кажеш кожному, що ти цілком самотужки це робиш, вони починають міркувати "Хм.., він не може бути добрий, як може він грати на такій кількості інструментів? Це неможливо.". Я часто досі стикаюся з такими поглядами в Інтернеті, спілкуючись із друзями. Саме тому я використовую слово "МИ", як щит від усіх тих, хто вважає, що створення та виконання всього цього неможливі.
S: Твої пісні отримують добрі рецензії, і на mp3.com вони перебувають у десятці найкращих треш-пісень. Це можна назвати певним успіхом. Що ти можеш розповісти про дебютний альбом, що готується?
D.: Я справді вражений тим успіхом, якого досяг в Інтернеті, особливо в чартах на mp3.com. Того ж дня, коли я завантажив на mp3.com композицію Haunted Dreams, вона піднялася з 1500 позиції (або ще нижче), на 21, а менш ніж за 5 днів я був у трійці найкращих. Те саме трапилося з піснею "Summoning Death". Я більш ніж вдячний людям за їхню неймовірну підтримку, і mp3.com за те, що дає такий шанс просунути пісні. Що я можу сказати про мій дебютний альбом? Я зараз працюю над матеріалом для нього, дебютник міститиме 8 або 9 пісень дуже швидкого треш/дес металу 80-х thrash/death, як Summoning Death, і дум/дес 90-х, як "Haunted Dreams", буде випущений наприкінці вересня (дата може змінитися). Лірика охоплює аспекти способу життя, смерті, зради, відкинуті почуття, відкинуте кохання, кошмари, демонічне володіння та ще багато тем, що надихають мене щодня. У мене є 4 нових пісні! Можу сказати, що те, що я готую, не буде паршивим комерційним лайном. У своїй музиці я повертаюся до тих старих добрих днів, коли метал був чимось унікальним, справжнім андеграундним рухом. Коли метал слухали люди, які справді відчували, яким бісовим пеклом є метал. Нині майже кожна дитина може сказати тобі: "гей, я слухаю метал, мені подобається, це круто!». Тепер мені теж подобається популярність". У минулому десятилітті ви могли почути відповідь на кшталт: "гей, я слухаю метал, я живу для металу, я б помер за нього. Це єдине, що я люблю слухати". Бачите, яка основна різниця... між лояльними, справжніми метал-фанами й біснуватими дітьми, які слухають вас лише під впливом ЗМІ.
S: Чи граєш ти на своїй старій нейлоновій гітарі сьогодні? Хоча б, лише для забави?
D.: Чудове запитання, друже :-). Часто деякі з акустичних інтро, які я складаю на початку пісень, написані на ній, у лісі. Я не цілий день із моєю електричною гітарою за спиною. Під час написання матеріалу я часто йду в старий ліс із аркушем паперу й записую все, що спадає на думку. Вона для мене досі цінний інструмент і цінний інструмент для того, щоб писати частину моєї музики. Я не складаю кожну композицію на електричній гітарі, яка є свого роду другим кроком для мене, заключним, найважливішим, під час написання моєї музики.
S: Коли ти станеш відомим співаком і хтось захоче купити твою гітару для колекції. Ти продаси її? Чи вона занадто дорога для тебе?
D.: Ха-ха, навіть і не думав про це... Я не думаю, що хтось зацікавився б купівлею моєї гітари, мушу визнати, що вона не в дуже доброму стані. Так чи інакше, я не думаю її продавати. Занадто багато цей інструмент значить для мене. Я почав грати на цій гітарі в п'ять років і серйозно повернувся до гри у віці 18 років. Це ціла купа років, історія... почуття. Я грав на ній Slayer, Metallica, Pentagram…
S: Ти повернувся в Уругвай із подругою Тамарою на початку цього року? Ви були в Європі. Які країни ви відвідали, і які проблеми у вас виникли? Вважаєте, що краще залишатися в рідній країні, ніж переїжджати в іншу?
D.: Я був в Іспанії (Мадрид і Тенерифе). Які проблеми нас зустріли? Те, що ви — як лайно в Європі, коли не маєте документів, коли ви — не законний громадянин, коли ви — лише бісів південноамериканський хлопець (навіть попри те, що Тамара й я — блондини, з блакитними очима й дуже білою шкірою). Для них це однаково. Ви — точно так само як лайно. Я думаю, що собака має більше можливостей у Європі (принаймні в Іспанії) знайти роботу, ніж іммігранти, "cabecita negra", як вони нас називають. Це все пов'язано з урядовими заходами, вони женуть на всіх, хто не є корінними європейцями й не має бісового документа, що дозволяє працювати. Впевнений, що краще залишатися у себе на батьківщині, навіть якщо стикаєшся з фінансовими проблемами. Спробуйте зібратися з силами, думками, почати нову справу. Як ти бачиш, ми повернулися назад і відкрили інтернет-кафе в грудні. Наразі ми живемо з цього, і особисто я дякую Богу щодня за те, що дозволив мені здійснити мої мрії. Я не займався б музичною діяльністю, якби моє інтернет-кафе не приносило мені дохід щомісяця, кожного окремого дня.
S: Що ви можете сказати про метал-сцену та метал-індустрію в Уругваї?
D.: Метал-індустрія в Уругваї? Метал-сцена ТУТ? Не смішіть мене. Тут немає жодної підтримки для розвитку важкої музики. Більшість місцевих хлопців і гуртів не розглядають музику як СПРАВДІ СЕРЙОЗНУ РОБОТУ. Це більше скидається на проведення часу з друзями, в гаражі, репетиції на вихідних. Я був у гуртах, створював гурти. Завжди траплялося одне й те саме, я залишав ті колективи. Ніхто справді не хотів займатися цим серйозно. Це одна з головних причин, через яку ми, уругвайські рок-музиканти, не можемо рости, через лінощі в думках і душі. Вони швидко розчаровуються, коли речі не виходять так, як вони задумували, або кажуть собі: "що, біс забирай, я роблю? Я не отримаю ні цента так чи інакше. Відчепіться".
S: У Європі не багато відомо про південноамериканські гурти, крім SEPULTURA і SOULFLY. Які гурти з вашого регіону можеш виділити?
D.: Чесно кажучи, я не особливо багато знаю про південноамериканську металеву сцену. Як тут обстоять справи, я вже говорив. Тут у Південній Америці (особливо в Уругваї) люди не думають про музику як про професію. Можу згадати деякі гурти — Rata Blanca, Azeroth, Alma Fuerte, Malon з Аргентини. Angra, Krisium із Бразилії та Legend, Castigador, Lovercraft (нещодавно розпалися) з Уругваю.
S: Часто до вас навідуються гурти? Чий концерт ти відвідував востаннє?
D.: Hammerfall, два роки тому чи близько того. Це було круто! Навіть я, не будучи більше шанувальником пауеру, був шалено радий! Хлопці супер! Я пам'ятаю, що вийшов із моїм другом до аеропорту, з деякими іншими металістами привітати шведів. Ми могли навіть запросто поспілкуватися з музикантами з Hammerfall. Це було чудово! Між іншим, європейські гурти майже не витрачають час на відвідування таких маленьких метал-сцен. Знаєш, скільки людей прийшло на виступ Hammerfall? Не більше ніж 300 хлопців! Ти знаєш, скільки людей іде, щоб побачити бісовий місцевий концерт латинської музики? Вони майже заповнюють цілий стадіон — 40.000 людей!!! Тепер ти бачиш різницю й музику, яка справді популярна тут.
S: Ти за знаком Зодіаку — Скорпіон, як і я (15 листопада). У гороскопі читав, що Скорпіонам подобаються жахи, містика і так далі... Отже, знак скорпіона ідеальний для метал-музики. Що ти думаєш?
D.: Друже, я з тобою цілком і повністю згоден! Я народився 2-го листопада. Так, я люблю жахи, містичні, духовні речі. Я захоплююся темною стороною. І так, я не можу уявити себе таким, що складає попсу або латинські пісні. Слухай, коли мені було 8 років, я малював комікси про варварів, я зображував середньовічних воїнів і гладіаторів із мечами, і велику кількість монстрів та ріки пролитої крові. Чому, ти думаєш, я поринув у океан хеві-металу у віці 13 років, а потім став роздумувати над життям філософськи у віці 16 років? Це все було всередині мене, розкриваючись крок за кроком...
S: Твоє ім'я можна написати як Die Ego. Що в твоєму розумінні егоїзм? Можеш назвати себе хоч трохи егоїстом?
D.: Хм, трохи дивне запитання. Я думаю, що так, я трішки егоїст. Ти правий, але я б написав моє ім'я як "Die Go", типу "шлях до смерті". Це іспанське ім'я, яке мені дуже подобається. Я думаю, що, коли я був зародком, я сказав моїй матері: "Гей мамо, назви мене Дієго. Це класне ім'я, воно мені дуже подобається!" :-) (Мама почула – прим. авт.).
S: Ти назвав Ісуса — яскравою особистістю в історії. Ти набожна людина?
D.: Я не християнин, не відвідую церкву тощо. Я ненавиджу прокляту церкву, священників та інших, що виманюють гроші, подібних до них. Я намагаюся бути вищим за все це. Я вірю в долю, ти знаєш, усі ми маємо долю, життєву місію. У мене міцна віра. Якщо ви справді вірите, сильно хочете, щоб щось трапилося, це ТРАПЛЯЄТЬСЯ. І Бог — упродовж усієї історії. Я думаю, якщо ви справді вірите в Бога, то ви з'єднуєтеся з вищим джерелом енергії. Не зрозумійте мене неправильно. Коли ви маєте з цим справу, ви також повинні визнати, що є темна сторона, сильніша або слабша, всередині нас усіх. Саме вам обирати свій шлях...
S: Що думаєш про сатанинський імідж деяких метал-гуртів? Вони справді сатаністи, чи це лише для натовпів металхедів?
D.: Думаю, що є справжній сатанізм усередині гуртів. Але не лише в бендах. Сатанізм існує як певна релігія в багатьох культурах. Є рухи, що підтримують культ сатани. Деякі люди використовують цей імідж, щоб здаватися "крутими", грають роль "поганих хлопців", і можливо для отримання більшої популярності серед друзів. Я думаю, що деякі зі справжніх андеграундних блекових колективів (ага, типу «тру енд івел») є справді прихильниками сатанізму.
S: Південна Америка відома наркотиками. Сам пробував? Що думаєш про наркоту та людей, які їх поширюють?
D.: Ну, не зовсім правда. У людей немає великих грошей, щоб купити наркотики. Я думаю, ви, хлопці в Європі та в США, маєте більше можливостей знайти цю гидоту (факін спасибі, мучачо – прим. авт.). Так чи інакше, є напевно місцеві дилери в Південній Америці, не буду заперечувати, але все-таки не скажу, що наркоманія тут більша проблема, ніж в інших країнах. Я сам ніколи не пробував і не збираюся. Думаю, що у мене є достатньо сили, адреналіну й потуги в моїх венах. Я не потребую більшого, цього більш ніж достатньо.
S: Також Південна Америка відома 'мильними операми': 'Маріанна', 'Ізабелла', 'Дикий Ангел'... Багатьом людям у країнах СНД, особливо жінкам, вони подобаються. Вважаєш ці серіали дурними фільмами чи високохудожніми картинами?
D.: Чесно кажучи, я про це мало що знаю, але напевно дурними й порожніми, лише для старих людей. Для "Пластмасових людей", як я їх називаю.
S: Твої улюблені види спорту — йога та ходьба. А що щодо футболу, такого популярного в Південній Америці? Ваші гравці Густаво Поєті й Альваро Рекоба грають у європейських клубах, і досить успішно.
D.: Історія. Замість того, щоб подивитися на виступи Уругваю в чемпіонаті світу, ми бачимо як збірна втрачає всякі шанси на вихід у фінальну частину :-).
S: Що чував про СНД (пост СРСР): Україну, росію, Білорусь?
D.: Хочеш знати правду? Нічого. Я не дивлюся телевізор і не чую майже жодної інформації чи новин про ваших хлопців.
S: У якій країні ти б мріяв зіграти?
D.: Швеція, Фінляндія, деякі з країн, що спадають на думку. Це рай усього хеві-металу, але так чи інакше я не збираюся виступати наживо. Я волію складати, записувати й просувати свою музику.
S: Останні слова для шанувальників і наших читачів...
D.: Ви знаєте, хто ви! Дякую за інтерв'ю, Володимире. І для всіх фанів DAWN OF DEFIANCE: я сподіваюся, що ви все ще будете підтримувати мене в майбутньому, так як робите це зараз. Я сподіваюся, що ви пам'ятатимете мене після смерті. Скоро у вас буде мій альбом, із дев'ятьма сирими піснями old school thrash/death! Stay heavy!
S: Ми чекатимемо на дебютник! Успіхів!