Scorpio: Давай почнемо наше інтерв'ю спочатку, з народження колективу. Хто і коли утворив СКАЛЬД?
Velingor: Ідея утворення SCALD належить вокалісту Agyl-ю. Він намагався реалізувати цю ідею з музикантами гурту РОСС, у якому на той момент співав, але ті тоді наглухо зависли на траві, а потім у них дах поїхав на християнстві. Хлопці відмовилися грати "язичницьку музику", і Agyl запросив мене й Harald-а, з яким ми грали в думовому гурті ANAMNESIS VITAE. Це сталося в 1993 році. З РОСС до нас приєднався ще драмер Ottar.
S.: Музичний і ліричний напрямок було обрано...
V.: Скандинавські теми. Agyl запропонував — ми всі підтримали. Це було тоді в новинку (особливо в нашій країні), і ми всі були до того ж фани BATHORY вікінгівського періоду. По суті, SCALD були першими в СНД представниками стилю, що нині зветься viking metal. Самі ми визначали свій стиль як ancient doom metal.
S.: Відповідно були взяті й псевдоніми...
V.: Так. Псевдоніми придумав Agyl.
S.: А що вони означають?
V.: Це імена, взяті або зі скандинавської міфології, або просто "підроблені" за звучанням під скандинавську міфологію.
S.: Назва теж із міфології?
V.: Назва SCALD взята з давньоскандинавських сказань. Так звали співців війни, що входили до складу воїнських дружин вікінгів, які оспівували походи, подвиги, богів.
S.: Перша пісня була написана й відрепетирувана...
V.: До приходу другого гітариста Karry на початку 1994 року. У нас був, так би мовити, період проб. Кілька пісень, написаних тоді, були згодом або видозмінені, або розібрані на запчастини. Перша пісня, написана класичним складом і включена пізніше і в демо, і в альбом, — "Night sky".
S.: Хто писав тексти, а хто відповідав за музичну частину?
V.: За музику відповідали Agyl і Harald (вони, до речі, двоюрідні брати). За тексти — Agyl і я (спільно).
S.: Почалися й перші виступи...
V.: Перший концерт ми відіграли того ж 1993 року на ярославському рок-фестивалі в "важкий день", із сесійним другим гітаристом. Дебют наш був дуже вдалим.
S.: Записувалося якесь демо?
V.: У 1995 році ми записали перше репетиційне демо "North Winds". Якість була жахливою, але багато в чому завдяки йому SCALD здобули культовий статус у Ярославлі, а трохи пізніше й в інших містах. Трохи згодом записали ще одну пісню "Sepulchral Bonfire" в студії й додали її до цього демо.
S.: Куди його відсилали?
V.: Куди тільки не відсилали. На той час з'явилося дуже багато фензінів (назв я вже зараз не пам'ятаю). Загалом відсилали багато куди, отримуючи досить добрі відгуки.
S.: Поступово приходила популярність в андеграунді...
V.: Так. Такий стиль, як у SCALD, був для вітчизняного андеграунду в новинку, до того ж такого, як у Agyl-я, вокалу ні в кого не було. Вікінгівська тематика, знов-таки, входила в моду. Загалом інтерес до гурту був достатньо великий.
S.: Ваш успіх, мабуть, був і результатом грамотного менеджменту? Хто ним займався?
V.: Я вважаю, що успіх SCALD — це вокал Agyl-я, покладений на важкі, повільні й щільні рифи в дусі BATHORY і трохи раннього MANOWAR. Усе це створювало обличчя колективу. Що стосується промоції, то розсилками промоматеріалів і контактами займався я.
S.: Почалися виїзди з концертами до інших міст...
V.: Було діло. З першого ж концерту в москві SCALD набув культового статусу і в столиці. Так ми стали відомі не лише в рідному Ярославлі, а й в інших містах росії.
S.: Вирішили, що час записувати дебютник...
V.: Вирішили. Здійснено це було в 1996 році — Еджен Прайс узявся видати "Will of the gods is great power" на касетах, на компактах тоді мало кого видавали.
S.: З якими лейблами ви ще зв'язувалися? Чому вибір упав саме на Метал Еджен?
V.: Та загалом вибору особливо не було тоді. Metal Agen був на той момент провідним метал-лейблом у СНД. Хоча були пропозиції ще від Spinefarm із Фінляндії, але потім вони охолонули.
S.: І ось за місяць до релізу зі стану СКАЛЬД'а долинає сумна звістка...
V.: Так, звістка про трагічну загибель Агіля. Розповідати особливо нічого. Увечері — репетиція, ми прикалюємося, пиво п'ємо, все як зазвичай. Вранці повідомляють, що він загинув — потрапив під потяг. Шок, звичайно. Усвідомлення цього прийшло кількома пізніше.
S.: Може, його смерть була "Will of the gods"?
V.: Та це взагалі, на жаль, доля всіх талановитих людей — коротке життя.
S.: Чому після виходу альбому ви прийняли рішення розпустити гурт? Життя учасників колективу після сумних подій...
V.: Є одна аксіома: SCALD=Agyl і Agyl=SCALD. Це обговоренню не підлягає і ніколи не підлягало. Та музика, той стиль мав свій кайф лише з його вокалом, і назва асоціювалася виключно тільки з Agyl-ем. Ми вирішили тоді, що якщо й будемо грати далі, то під іншою назвою й в іншому стилі. На даний момент активну музичну діяльність веду лише я. Решта, можна сказати, відійшли від цих справ.
S.: У яких колективах ти берешь участь?
V.: На даний момент на басу в прогресивно-фолковому колективі TUMULUS, який і був організований екс-скальдівцями, а також виступаю в ролі вокаліста в іншому ярославському блек/дес гурті MIND ECLIPSE. Основний для мене — ТЮМУЛУС, у МАЙНД ЕКЛІПС я пісень не пишу, в активній промоції участі не беру, лише співаю.
S.: Якою була реакція фанів на смерть вокаліста й рішення увічнити в історії його ім'я та назву колективу?
V.: Шок. Було дуже важко виступати перший час із новим гуртом TUMULUS (спочатку там грали всі скальдівці, що залишилися) — усі казали: "Ну! Це не SCALD!!!" Хоча взагалі концепція TUMULUS зовсім інша. Поступово СКАЛЬД став легендою, і ТЮМУЛУС перестали з ним ототожнювати. Стало в певному сенсі легше.
S.: Цього року Антон "Доцент" перевидав на своєму лейблі Wroth Emitter "Will of the gods is great power" у CD-форматі.
V.: Антон "St.Ruck" (Доцент — це неофіційний псевдонім) — давній наш знайомий. Він допомагав записувати ще перше репетиційне демо SCALD. Антон був другом Agyl-я і залишається по сьогодні великим фаном гурту. Він порахував своїм обов'язком видати альбом офіційно на CD на своєму лейблі. Тож тепер багато хто зможе дістати цей безумовно легендарний для вітчизняної метал-сцени альбом.
S.: Пам'ять про SCALD жива й донині в серцях фанів і близьких Agyl'я...
V.: Сподіваюся, це так…