Then God said, "Let There Be the Light"; and there was light. God saw the Light that it was good; and God divided the light from the darkness. Genesis 1:3
Попри свій культовий статус, ESOTERIC не найчастіші гості в "підземних" виданнях. Чому?
Я думаю, саме з цієї причини нас і називають "культовим" гуртом. У минулому ми давали багато інтерв'ю, з'являлися в різних виданнях (зараз уже не пригадаю, в яких саме). Тим не менш, усі 12 років існування ми перебували ніби в тіні. Ось чому я не очікую прояву особливого інтересу від журналістів. Ми ніколи не гналися за популярністю, тож не дивно, що її в нас немає.
Зміни складу в ESOTERIC не рідкість. Наскільки сильно такі зміни впливають на творчий процес? Чи підтримуєте ви стосунки з колишніми учасниками гурту?
У 1994 році була одна зміна складу — до гурту прийшов я. Відтоді ще двоє музикантів переключилися на інші проєкти, але кістяк 1994 року — Грег, Гор і я — зберігся дотепер. Це не так уже й сильно вплинуло на творчий процес, може трохи сповільнило його, але ми цього не помітили — ми завжди почувалися чудово, рухаючись у звичному нам темпі. Ми досі підтримуємо стосунки зі складом 1994 року, але зміни їхнього способу життя та місцезнаходження обмежують наші зв'язки. Більш ранні учасники з нами не спілкуються.
Минулої весни ви провели тур Європою з оновленим складом. Які враження від поїздки? Де вам найбільше сподобалося?
Концерти рідко окупаються, тому ми намагаємося проводити короткі й насичені тури, зводячи витрати до мінімуму. Насправді нам не вдається багато побачити в тих місцях, куди ми заїжджаємо, а дороги — вони скрізь однакові. Найбільше запам'ятався концерт в Антверпені. Ми здійснили 2000-кілометрову подорож з Праги через Будапешт до Антверпена й назад, кілька днів майже не спали, а коли прибули на місце, у нас не виявилося звукорежисера й обладнання було зламане. Зрештою ми полагодили все самі. Того вечора ми провели найгучніше й найповніше ненависті виступ, що виправдало наш біль. Решта концертів пройшли однаково добре, нас тепло зустріли — ми цього не очікували.
Опиши шоу, яке ESOTERIC роблять на сцені...
Ми не створюємо шоу, ми не природжені виконавці, як деякі команди, і ми аж ніяк не конферансьє. Наш виступ — це просто три гітари, бас, ударні, вокал, клавішні. Трохи руху та спілкування з публікою. Для нас важливий звук, а не люди, які його створюють. Спецефекти, які ви чуєте на записах, також використовуються й на концертах, тому гра наживо нагадує запис настільки, наскільки це можливо. Було б класно підготувати якісь візуальні ефекти для живих виступів, але в нас просто немає можливості зробити щось таке. Ми вже почали створювати певну подобу візуальних ефектів для майбутніх концертів, але ми зможемо використовувати їх ще дуже й дуже нескоро. Важко оцінювати концерти за реакцією публіки — різні глядачі бувають — відповідно важко сказати, добре нас прийняли чи ні. Здебільшого наша публіка досить пригнічена порівняно зі звичайним метал-сейшеном, тому складно сказати, чи отримують вони те, що хочуть від нашого виступу. І взагалі, було б неприродним "насолоджуватися" концертом ESOTERIC, бо наша музика фокусується на негативних емоціях, тому слабка реакція публіки або відсутність такої є цілком звичайними, що жодним чином не є негативною реакцією. Люди дуже хвалять наші концерти, тому ми, мабуть, усе робимо правильно.
Ваш останній альбом називається "Subconscious Dissolution into the Continuum" ["Підсвідоме розчинення в континуумі" — прим. пер.]. Попри оглушливу важкість, він також містить чимало меланхолії. Це зроблено навмисно?
Я не думаю, що там є щось штучне — подібні почуття присутні на всіх альбомах і в усьому, що ми робимо як гурт. Злість і насильство йдуть пліч-о-пліч із меланхолією — це природно, і про це наша музика. Емоції — невід'ємна її частина. Коли ми граємо, емоції відбиваються на записі. Мені важко аналізувати, чи робимо ми щось за заздалегідь підготовленим сценарієм. Скоріше, це щось дуже природне й водночас — добре продумане.
Між випуском вашого останнього альбому та його попередником — "Metamorphogenesis" — минуло п'ять років. Що спричинило таку затримку?
Ми трохи розслабилися після запису "Metamorphogenesis". Кілька останніх років були особливо тяжкими для нас: коли в пожежі згоріло все наше обладнання, нам знадобилося чимало часу, щоб повернутися до створення музики. До того ж Грегу довелося вчитися грати на гітарі й співати одночасно. Нарешті, у нас не було барабанщика — останнім постійним ударником до Енді, який приєднався до нас у 2003 році, був барабанщик з першого альбому. Він пішов з гурту в 1994-му. Басист покинув нас, коли ми почали записувати альбом 2002 року, і це означало, що для того, щоб записати цей альбом, нам потрібно було знайти нових "ритмачів" і відрепетирувати з ними матеріал. Ми закінчили запис у 2003-му, альбом проіснував у готовому вигляді майже рік, поки його не випустили Season of Mist, тож — проміжки не такі вже й великі, за нашими мірками. Ми намагалися бути якомога активнішими в непродуктивні роки, нашою метою завжди було написання чогось нового й цікавого.
Що стосується Season Of Mist, ви задоволені їхньою роботою?
Ми записали платівку незалежно від Season of Mist, тож мало знаємо про те, як вони працюють. За час існування гурту ми майже завжди самі займалися просуванням, рекламою й продажем альбомів. Цього разу ми вирішили довірити альбом серйознішому лейблу, щоб залишити більше часу на зміцнення складу й роботу над новим матеріалом. Season of Mist організували кілька інтерв'ю, завдяки їм наш диск отримав кілька оглядів у виданнях, які навряд чи зацікавилися б нами раніше, але не більше.
Починаючи з "Metamorphogenesis", ви відмовилися від формули Double-CD. Чи не збираєтеся ви повернутися до неї в майбутньому?
Для мене "Metamorphogenesis" і "Subconscious..." — це EP, містки через небуття, поки в нас були проблеми зі складом. Подекуди можна помітити часткові збіги між цими двома альбомами. Річ у тім, що ми працювали над "Subconscious..." до випуску "Metamorphogenesis", і тому здається, що вони з одного творчого періоду. Ми навіть думали випустити "Subconscious..." і "Metamorphogenesis" як Double-CD, причому останній як другий диск. А наступний альбом точно буде подвійним. Нас тепер шестеро, а не троє, як було раніше. Ми пишемо й репетируємо новий матеріал.
Замість звичної схеми "ритм-ведуча", ви використовуєте три гітари при написанні та виконанні музики. Чи набагато складніше організувати взаємодію трьох гітар?
Зовсім ні. У нас завжди було три гітари, і ми завжди писали музику з трьома гітарами на думці. Наприклад, ведуча, ритм з дисторшеном і чистий ритм, або ритмічні гітари, розділені на дві октави, щоб створити ширший і різноманітніший звук. Одна гітара в нас завжди ведуча, вона грає щось на кшталт мелодії.
Як проходить процес написання музики? Усі учасники гурту додають щось своє в музику, чи є пара головних композиторів, тоді як решта займаються виключно аранжуванням?
Кожна пісня та всі її частини написані однією людиною. Решта знайомляться з матеріалом пізніше. Безумовно, кожен додає щось своє, тож немає якогось "головного" композитора — усі рівні. Очевидно, що донедавна троє нових музикантів не мали жодного стосунку до творчого процесу й брали участь виключно в аранжуванні, але в майбутньому ми плануємо писати музику більше як єдиний гурт.
Кріс Петерс створив арт-концепцію для двох останніх альбомів ESOTERIC. Чи плануєте ви співпрацювати з ним у майбутньому? Стіве, мені також відомо, що ти створив буклет для "The Pernicious Enigma". Ти професійний дизайнер? Чи є ймовірність, що ми побачимо твої роботи на майбутніх релізах? О, мені спало на думку, що, можливо, ви з Крісом — брати (у всякому разі, ви — однофамільці)...
Так, Кріс — мій брат, і ми тісно співпрацювали при роботі над двома останніми платівками. Якби в мене було більше часу для створення дизайну, я б робив усе сам. Кріс, тим не менш, теж тісно пов'язаний з гуртом (саме він познайомив мене з рештою) і розуміє, яке оформлення підійде до нашої музики. Раніше за оформлення відповідав Саймон — саме він створив обкладинку для "The Pernicious Enigma". Крім того, він намалював обкладинки для першого демо й альбому, але створення такого дизайну вручну — це дуже тривалий процес. Я не пам'ятаю, чи справді я брав участь в оформленні "The Pernicious Enigma", більша частина ідей там — це результат роботи фрактальних алгоритмів. У мене є певні вміння в цій сфері, але я не сказав би, що я "хороший дизайнер" — я хотів би приділити більше часу цьому аспекту розвитку ESOTERIC. Можливо, так і станеться в майбутньому — час покаже.
Типовий фен ESOTERIC — який він...
Як я вже казав, наші слухачі — це найбільша загадка. Вони однозначно божевільні, бо це музика дуже особиста й створена з розрахунком, що ніхто, крім нас, не буде це слухати. Але поки є слухачі й лейбли, які доносять музику до нашої публіки, ми будемо продовжувати працювати для них.
Ви живете в Бірмінгемі — місті, яке подарувало нам таких грандів, як ANATHEMA, MY DYING BRIDE і, звісно ж, BLACK SABBATH. Чи є щось у повітрі або землі, що нездоланно веде до написання такої глибокої, темної музики? Опишіть своє рідне місто...
ANATHEMA і MY DYING BRIDE не з Бірмінгема (з Ліверпуля і Бредфорда, здається), але в Бірмінгемі дуже сильна метал-сцена: NAPALM DEATH, BLACK SABBATH, CATHEDRAL, BOLT THROWER, ANAAL NATHRAKH, BENEDICTION і ще безліч різних команд. Про це місце багато не скажеш, окрім того, що це друга за величиною яма з лайном в Англії після Лондона. Тут воняє, і на вулицях небезпечно. Це зле місто. Можливо, через розрізненість і расистські тертя. Мені не подобається Бірмінгем — я переїхав до містечка поменшого, в передмісті, однак і тут відчуваю його сморід. Я іноді їжджу до "сіті" — коли когось невдало заносить туди пограти, наприклад — але загалом уникаю цього місця.
Музика тісно пов'язана з візуальною стороною. Чи є якісь особливі образи, які ви намагаєтеся передати у вашій музиці?
Нічого такого. Хоча музика завжди була дуже візуальною, у всякому разі для мене, я думаю, що кожен із нас бачить у ній щось своє — звідси й береться наш до неї інтерес. Я також упевнений, що почуття можуть збігатися. Досить часто можна бачити й відчувати звук, і при цьому не чути його, тож хто зна, що спадає на думку слухачам під враженням від нашої музики...
На самому початку ESOTERIC описували свою музику як "написану під впливом наркотиків". Чи щось змінилося відтоді? Що ти думаєш про роботи Карлоса Кастанеди? Ти можеш порівняти свій досвід вживання наркотиків з досвідом, описаним у його книгах?
Я не чув про Кастанеду, тому не можу говорити про його роботи. Мене не цікавить нічий чужий досвід вживання наркотиків, окрім власного — це особисте. Зараз наркотики відіграють таку саму роль для нас, як і раніше. Можливо, тепер їх складніше дістати, але ми звикли до цього.
Чи містять вірші Грега якесь послання фанам? При їхньому прочитанні мені закралася думка, що, можливо, він філософ за освітою... Як вважаєш, чи допомагає загальна освіта в пізнанні навколишнього світу, чи навпаки — не дає побачити деякі речі?
Я не думаю, що є якісь приховані послання у віршах — їхній зміст дуже особистий для Грега. Це чисті емоції — те, чим живиться наша музика. Я не впевнений, що в нього є філософська освіта. Я думаю, що він просто така людина... Поза всяким сумнівом, освіта — це ключ до розвитку, і ми несемо відповідальність за те, що ми вчимо. Формальна освіта — у всякому разі в цій країні — може навчити лише тому, ЯК учитися, а здобуття корисних знань — це вже справа кожної окремої людини. Я не думаю, що освіти достатньо, щоб зрозуміти світ, оскільки дві високоосвічені людини можуть бачити світ із двох абсолютно протилежних точок зору й можуть дійти до цілком протилежних висновків. Освіта може допомогти нам помітити сенс у тому, що ми бачимо, але вона ніколи не допоможе нам зрозуміти, як усе влаштовано насправді.
Ваша музика несумісна із самим поняттям "комерційного успіху". Мабуть, ви з ранку до вечора працюєте на звичайних "земних" роботах...
Так, ми всі працюємо. Ніхто з нас не заробив ні копійки, граючи в гурті. Будь-який виторг одразу ж іде на організацію оплати концертів, продажів, записів. Усе обладнання і навіть репетиційний час ми оплачуємо з власної кишені. Мені ніколи не платили за участь в ESOTERIC, і я не чекаю мільйонних гонорарів — як і всі решта учасників. Однак це не означає, що ми відмовилися б від солідного доходу з нашої музичної діяльності...
Ви ніколи не думали про зміну музичного напрямку? Чи є якісь сайд-проєкти у музикантів ESOTERIC?
Я не думаю, що ми дотримуємося того чи іншого напрямку в музиці. ESOTERIC — це спосіб випустити негативні аспекти нашої психіки. Якщо ми коли-небудь спільно захочемо висловити якісь почуття, відмінні від ненависті, злості й мук, то ми зробимо це під іншою назвою, оскільки ESOTERIC відомі передусім як негативний гурт. У нас немає сайд-проєктів, вартих згадки. Гордон (гітара) й Олівер (клавішні) займаються якоюсь електронщиною, але, наскільки я знаю, вони нічого досі не випустили. Мені це не до вподоби, тож я не звертаю уваги на їхню роботу. У мене є багато речей, що не підходять за стилем ESOTERIC, тож, можливо, колись я їх запишу. Але поки що ESOTERIC — це все для мене.
Які асоціації у тебе викликають слова "Сатана" і "Бог"?
"Сатана" = "Свобода життя й насолода ним". "Бог" = "Обмеженість соціуму, відсутність уяви, мирне й нудне існування".
Якби у тебе була можливість запросити відомого музиканта взяти участь у записі альбому ESOTERIC, хто б це був?
Я не думаю, що є хтось, кого я поважаю настільки, щоб підпустити близько до нашої музики. Деякі люди, відомі у вузьких колах, допомагали нам у минулому, але так виходило скоріше випадково, ніж за задумом.
Може, є щось таке, що ти завжди хотів сказати, але ніхто не запитував?
Ні, але мені часто хочеться залишити при собі відповіді на деякі запитання.