Нещодавно ви здійснили невеликий тур Україною, це, як слід розуміти, був перший виїзд за стіни рідного Києва, які з міст ви відвідали, де вас зустрічали найкраще, де сподобалося найбільше?
Череп: Ми побували в Іллічівську, Івано-Франківську та Вінниці. Скрізь було по-своєму класно, і найголовніше — скрізь організація була на висоті (київським організаторам є чому повчитися!). Найбільше запам'яталося: В Іллічівську — море!!! В Івано-Франківську — музична тусовка у складі WitchHunter, Anbivalence, Dogma, Mysterium Magnum! Відмінний звук! Відмінна публіка! Франківські Дівчата! У Вінниці — найшаленіша публіка! Повний угар! Відмінні московські хедлайнери — Hieronimus Bosch! Вінницькі дівчата! Пирушка після концерту зі старожилами українського металу!
Ваня: Поїздки — це завжди нові враження, емоції, спогади. А концерти все це лише примножують. Плюс, якщо ти їдеш із такими людьми, як наші музиканти, то без болю в «сміхових» м'язах не обійтися. Підвищення досвіду, згуртування колективу гурту, нові корисні й часто просто приємні знайомства. Негатив проявляє себе лише у труднощах, пов'язаних з дорогою. Іноді навіть жартувати й сміятися не залишається сил. Це зло! А так, усе жирно. Думаю, що нас чекає ще дуже багато спільного часу в дорозі.
Зазвичай після подібного роду турів музиканти знаходять собі нових знайомих серед інших гуртів, з кимось із нестоличних команд познайомилися?
Череп: І познайомилися, і зустрілися з тими, з ким до того лише спілкувалися через Інтернет. У всіх містах залишилися хороші знайомі, і думаю, що й ми ще не раз там побуваємо з концертами. Будемо також запрошувати команди, з якими познайомилися, до Києва на концерти, які періодично організовуємо.
Ваня: Так. Без цього ніяк. Багато знайомств з людьми з найрізноманітніших міст і, як не дивно, з Києва. Багато хто пише нам одразу після концертів на мило з бажанням поспілкуватися. Це величезний позитив.
Мало не забув — перед тим як грати в Іллічівську, ви виступили навіть за кордоном, тобто в Кишиневі! Коротко про те, чому ви вирішили там виступити — чи було запрошення? Що можна сказати в порівнянні умов для гри музичних гуртів в українських містах і столиці Молдови...
Череп: Організаторами концерту в Кишиневі був гурт Offertorium, з якими ми познайомилися досить давно. Ось вони нас і вирішили запросити. Ми поїхали туди з радістю, і наші очікування виправдалися — вийшов відмінний концерт, який зібрав як молдавських готів, так і металістів. Єдине, дорога була досить виснажливою... У Кишиневі умови для гри важкої музики набагато гірші, ніж у Києві. Там зараз єдиний нормальний клуб, де проводяться метал-акції й готик-вечірки, і то його збираються прикривати. Музичних лейблів, що займаються важкою музикою, немає взагалі. Хоча, попри все це, там з'являються відмінні команди, такі як Chordeva та Offertorium.
Ваня: Наш кишинівський графік, на жаль, був вкрай напруженим і не дозволив гурту сповна насолодитися всіма принадами гастрольного життя. Наступного ж дня після концерту в Молдові нас чекав Іллічівськ. Але загалом усе те, що ми встигли вловити, вклалося в голові й викликає приємні емоції. Найбільше дякую організаторам, музикантам, що провели з нами весь час «сусідського візиту», і, звісно ж, кишинівській публіці. Пара молдавських слів залишилися в голові. Але найкращі з них хотілося б передати молдавським хлопцям, з якими ми мали задоволення познайомитися.
Ви на час вирішили призупинити виступи в Києві — так скажемо, взяти відпустку до осені, з чим це пов'язано?
Череп: Це пов'язано передусім із поїздками в інші міста та з підготовкою дебютного альбому. Плюс ми зараз експериментуємо з ладом інструментів і робимо парочку каверів для нової програми. Нехай слухачі трішки засумують за GrimFaith. А найближчий наш виступ буде 27 серпня на дні народження вокаліста WitchHunter — Олежки.
Ваня: Рідній публіці, воно й зрозуміло, дістається більше за всіх. На рідній публіці (у нашому випадку київській) гурт виростає, набуває досвіду й обкатує програму. Тому й не дивно, що їй завжди хочеться отримати від свого гурту щось нове. А для того, щоб створити це саме нове, потрібен час. Ось.
Чи не намічається в гурті якихось змін у плані самої музики, чи будете ви після "літніх канікул" радувати своїх шанувальників "класикою", яку всі звикли чути від вас, чи поки не взяли в руки інструменти, важко сказати :)?
Череп: Зміни, зрозуміла річ, будуть. Будуть і нові пісні, і кращі старі. А інструменти ми з рук не випускаємо. У нас літніх простоїв, слава Богу, немає — репетируємо як належить.
Ви вже не раз виступали з багатьма київськими колективами на одній сцені. Як ви оцінюєте свій виступ з Malinconia, Temporary Suffering і Audi Sile на одному з сейшенів.
Череп: Було, як завжди, приємно виступати разом з нашими друзями Malinconia, і цікаво було почути Temporary Sufferings і Audi Sile. Клуб, правда, не найкращий, і добиратися туди було незручно. Але це все дрібниці — головне, щоб відвідувачі були задоволені. Цього разу була трохи інша аудиторія — було більше готів, і в результаті люди більше танцювали, ніж «відривалися», як це зазвичай буває на метал-орієнтованих акціях.
Чи часто вам доводилося потрапляти в ситуації, коли все ж, попри умови, що складаються в момент виступу, доводиться викладатися на всі 100 (це про те, що стосується проблем з інструментами... апаратурою...)
Череп: Таке буває дуже часто. Апаратура на більшості українських underground-концертів залишає бажати кращого, і навіть грамотний звукорежисер не завжди може все відстроїти як треба. Що досвідченіший гурт, то краще він може підлаштуватися під будь-які умови, але бажано, звісно, щоб організатори також піклувалися про якість звуку на власних акціях. Коли музикант сам тащиться від власного виступу, це дає глядачам удвічі більше енергії!
Крім усього знайомого нам, на вашому останньому виступі була представлена нова композиція, пару слів про неї.
Череп: Ця пісня трохи відрізняється за стилем від решти наших пісень, і її сміливо можна назвати навіть готик-роковою. Вона називається "The Drunk Messiah". Текст цієї пісні був написаний мною під враженням від книги Жозе Сарамаго "Євангеліє від Ісуса". Дуже скандальна така книженція, за яку автор отримав Нобелівську премію — дуже всім раджу. З текстом пісні можна ознайомитися на нашому сайті www.grimfaith.kiev.ua
Чи працюєте ви зараз над створенням нових композицій?
Череп: Звісно. Це ж найулюбленіше заняття будь-якого музиканта — творити! Зараз у нас на підході 2 пісні — одна ближча до стилю gothic-doom (її написали наша клавішниця та соло-гітарист — зараз думаємо над текстом), друга написана мною в більш "попсовому" напрямку — називатися вона буде "Guеttiere" (тут уже на мене вплинула книга "Людина-амфібія"). До речі, я вважаю, що пісні мають бути доступні для будь-якого слухача й чіпляти з першого ж прослуховування, тож слово "попсовий" для мене аж ніяк не лайливе.
Чи будете ви найближчим часом записувати свій перший альбом?
Череп: Взимку ми записали промо-диск на 6 пісень, який називається "Sex in Heaven", і розіслали його по багатьох лейблах, організаторах концертів і Web'zine як у СНД, так і за кордоном. Надійшло кілька пропозицій про видавництво дебютного альбому, і ми над ними зараз думаємо. Найімовірніше, до запису дебютного альбому приступимо влітку, в серпні, а ось видаватися будемо вже на початку 2006 року. У нас зараз пісень вистачить альбому на півтора, тож треба добре подумати й вирішити, до чого все-таки тяжітиме наш дебютний диск і які саме пісні до нього увійдуть.
Деякі з ваших композицій уже давно стали хітами у своєму вузькому колі цінителів, яким ви бачите (або хотіли б бачити) ваш альбом у плані популярності?
Череп: Дуже радий, що вони стали хітами :). Ну, а чого в нас можна хотіти від дебютного альбому? — Хотіти можна, звісно, багато, але щоб усе вийшло як хочеться, треба, щоб випав один шанс із тисячі. Для нас головне, щоб цей диск потрапив до якомога більшої кількості наших слухачів і наших потенційних слухачів, щоб він не розчарував перших і порадував, а може й загнав у "депресняк" других.
Ваня: Плани лише найдальші. Ми не обіцяємо й не чекаємо від 1-го альбому на 100% європейського звучання, але витягнемо зі свого матеріалу все, що в силах. Загвоздка, як завжди, в грошах. Лейбли не беруться виділяти гроші на запис гуртам без якісно записаного матеріалу. А на запис цього самого матеріалу гроші й не завадили б.
Матеріал хороший, і це природно, що хочеться бачити його затребуваність.
Прогнозувати хочеться, але не берусь.
Чи не надходило для вас ніколи пропозицій записатися за кордоном?
Череп: Наші знайомі — гурт Semargl записувалися в Польщі (на студії, де писалися Vader, Behemoth і багато інших) і дуже радили нам теж записуватися саме там. На дебютний альбом сил і грошей шкодувати не будемо, тож будемо розглядати варіанти запису як у СНД, так і за кордоном.
А як ви ставитеся до каверів на композиції інших гуртів. Чи хотіли б ви, щоб одного разу хтось зіграв кавер на одну з ваших власних композицій?
Череп: Ми самі грали пару років тому кавер на Moonspell'івську "Alma Mater" і готуємо зараз ще один сюрприз, який презентуємо 27 серпня на Київському Метал Фестивалі в ПК Дніпро. Може, років через 20 хтось зіграє кавер і на нас — було б супер!
Ваня: Кавери — це частина нагороди за працю музикантів. Граючи кавер, музикант віддає шану його першочерговому виконавцю. Адже кавери грають лише на найкращі композиції.
Чи не виникає у вас бажання експериментувати з музикою в плані відходу в маловідомі напрямки?
Череп: Ми постійно змінюємося й хочемо чогось нового — для будь-якого гурту це нормально. Я вважаю, що якщо гурт остаточно визначився зі своїм стилем, то гурт уже мертвий. У нас же стиль коливається між Doom, Gothic-Metal і Gothic-Rock.
Гурт все ж ще молодий, відомий широкому колу слухачів здебільшого завдяки живим виступам, але все ж, чи багато у вас шанувальників?
Череп: У Києві й деяких містах України вже достатньо наших слухачів — хотілося б, щоб про нас дізналися й у росії. Хоча багато чи мало — це поняття відносне. Сподіваюся, що з виходом альбому з'явиться ще більше людей, які будуть відвідувати наші виступи, а головне — будуть отримувати щире задоволення від нашої музики.
А як ставляться до вашої творчості інші київські гурти. Кого з них можете назвати друзями, а може у вас і вороги є?
Череп: О, друзів у нас дуже багато! Але найбільше ми перетинаємося з Malinconia, Witch Hunter, Харон, Te Deum і Inferno. А як вони ставляться до нашої музики, краще запитайте в них (поганого точно не скажуть :). Останнім часом з'явилася й парочка недоброзичливців, але про них згадувати не будемо...:
Череп: Я сподіваюся, що зла на нас ніхто не тримає. А спілкуємося ми дуже багато з ким. Тому друзями можна назвати, ну, принаймні, 50% київських колективів. Інші — просто хороші друзі. Сподіваюся, що так воно і є.
GRIMFAITH: Усім Удачі! Слухайте хорошу музику! Наркотикам — Ні, Збоченням — Так :! Бувайте!