Привіт усім фанатам і просто всім небайдужим до метал-музики. З 9 по 10 жовтня в клубі «Праски» проходила дванадцятигодинна програма під назвою CoreFest. У рамках цієї програми всім слухачам була надана можливість насолодитися звучанням вітчизняних гуртів, гуртів із росії, Білорусі та одних із світових грандів металу — легендарних австрійців PUNGENT STENCH. Новина про приїзд австрійців PUNGENT STENCH до Києва ще задовго до її реального втілення поширилася серед вузького кола зацікавлених осіб, і я, звісно, був одним із них (що стосується вузького кола — це, безумовно, відносно для столиці з майже тримільйонним населенням). Але чекати залишалося ще дуже й дуже довго (цілком достатньо, щоб назбирати грошей). Час ніби завмер на шляху до цього свята. Атмосфера була розпечена до межі, але всьому свій час — і година настала. Прокинувся й зрозумів, що сьогодні 9 жовтня, визирнув у вікно й спершу не зрозумів — то чи очікування так вплинуло на моє сприйняття навколишнього світу, то чи серйозно щось змінилося. Не варто думати, що темні сили нависли над Києвом — просто погода різко змінилася. Може, це була не просто випадковість. Але факт залишається фактом: небо весь день було сірим, йшов дощ і було холодно — лише 4°C, зовсім не по-осінньому. Від холоду рятувала лише думка, що ввечері буде настільки круто і ти отримаєш таку дозу енергії, що буде не до застуд (забігаючи наперед, скажу, що після перших пари годин, проведених у залі, народ мріяв якнайшвидше охолонути й вдихнути на повні груди свіже повітря). Ще тільки четверта година, а ти вже одягаєш на себе всю необхідну амуніцію й із пляшкою пива в руці прямуєш на концерт до клубу «Праски». Ти такий нетерплячий не один. Народ, допивши своє пиво, починає заходити в клуб. Фестиваль починається, і Віктор Озолін — його ведучий, стоячи на сцені, оголошує порядок виступу гуртів. PUNGENT STENCH лише восьмі на черзі, але це нікого не засмучує, адже ми могли почути й інші чудові бенди. Першим на сцені зіграв вітчизняний гурт ТРУТНІ — вони запропонували нам кілька пісень англійською, російською і навіть українською мовами. Скажімо так: для початку непогано, але хто їх пропустив — втратив не так уже й багато. Усі бажаючі вже зайшли в зал, я освоївся й зрозумів — що, де і як. Миттєво налаштувавши свої інструменти, на сцені з'явився добре відомий київський мелодік-дез гурт SUBMIND (наш метал ще не заіржавів). Гурт зіграв настільки професійно, що наштовхнув на думку — наші гурти нічим не гірші за інші всесвітньо відомі бенди. Це був справжній мелодік-дез у його найкращих традиціях. На прощання ми почули в їхньому виконанні IN FLAMES «Ordinary Story» — повірте, відрізнити від оригіналу було складно. Наступними було оголошено INFERNO — через технічні проблеми Віктор Озолін мав відволікати публіку, яка чекала на музику, але впорався непогано. І тут зовсім несподівано меланхолійний звук INFERNO змушує публіку завмерти. Це було симфо-блек інтро. Домішки думу в їхніх композиціях викликали незвичне відчуття — здавалося, ти вже не в залі, а в глибинах імперії Хроноса. Знову задумався й отямився лише коли на сцені зазвучав павер-метал у виконанні CONQUEST. Гарні клавішні, стрімке звучання гітар і потужний вокал зробили їх по-своєму унікальними. Український «Борщ» був наступним, хто мав показати свою майстерність на сцені «Прасок». Вже заздалегідь знаючи, що наступними будуть TE DEUM, я палав від нетерпіння в очікуванні їхнього виступу. Вони не розчарували, а змусили мене пишатися вітчизняною метал-сценою. Ніби фантоми смерті (так називалася одна з виконаних ними композицій), вони височіли на сцені. Зіграли бездоганно й подарували публіці кілька нових композицій. MENTAL DEMISE не змусили нас довго чекати. І брутальна атака, мов вихор, знищувала все на своєму шляху. Честь і хвала гостям із росії. Всі фанати цього стилю були в захваті. Було вже майже дванадцята, і якщо ви не збилися з рахунку — на черзі були австрійці, хедлайнери CoreFest. Публіка вигукувала їхнє ім'я: «PUNGENT STENCH». Їм знадобилося чимало часу на налаштування інструментів. Але о дванадцятій вони подали сигнал: ГОТОВІ! І почали. Це був не сухий виступ — це було шоу, і ми чекали від них сюрпризу — і ось він: зігравши першу пісню, вони вирішили позбутися свого метал-іміджу, скинули темні плащі й доігравали вже в одних шортах. Але їм здалося мало, і на сцені з'явилися дві зовсім голі дівчини. Вони танцювали під швидкий ритм гітар і бій барабанів і, звісно, під радісні вигуки публіки. Але вони не забували й про свій професійний обов'язок грати метал. Ми почули кілька пісень із їхнього першого альбому та деякі мелодичніші пізніші речі. Останнім, що прозвучало в їхньому виконанні, була метал-версія однієї із сучасних поп-пісень (але я не знаю якої саме). Загалом усе було чудово. (Не забувайте нас, PUNGENT STENCH, приїжджайте знову!)... Година була вже пізня, в залі залишилися найстійкіші — їхнє терпіння було винагороджене: петербурзький блек у виконанні SERPENT порадував усіх. Далі мені здавалося, що я сплю — але ні: учасницею львівського техно-дез гурту AMBIVALENCE була дівчина. Ви б не повірили, якби не знали, але вона грала на гітарі — скажу вам, це було навіть дуже непогано. Харківські дум-металісти ENDYMION здивували чудовим вокалом. Наступними були BURIAL CRAPE — Віктор Озолін назвав їх Cradle-Dorgir. Так, їхня музика могла б підняти навіть із могили. Це був не час для сну — це був блек, темніший за ніч, що панувала в той момент. Але, на жаль, білоруські гості із Солігорська VESTIBULUM були останніми — їхній дез-блек звучав у моїй голові, поки я долав неблизький шлях додому.
Але чому все хороше таке короткотривале — ніхто не пояснить причину суворої реальності. Все, що відбулося того вечора, відбивалося в моїй пам'яті, не даючи спокою. Це був стан надмірної насолоди, і я не мав жодного бажання повертатися до звичайного життя. Шкода, що цей момент не можна продовжити у вічність — ще мить, і кінець. Остання іскра свідомості згасає, і ти входиш у світ мрій, а тиха ніч несе по всьому світу попіл, що залишився від барвистого вогню почуттів того вечора…
Окрема подяка Михайлу Друченку за надану акредитацію.