Nebel:
Здається, Київ потроху починає виходити на серйозний рівень в організації метал-концертів. Незважаючи навіть на досить невисоку популярність подібної музики в цілому, навіть мало зацікавлена середньостатистична людина знала про майбутній сейшн заздалегідь. А трапляється це завдяки лише рекламі, цього разу навіть працівники метрополітену могли насолоджуватися афішами, на яких були зображені злісні волохаті мужики (боже ти мій, про що ж думали бідні бабусі).
Приємно навіть констатувати той факт, що ці концерти починаються не як колись, у поспіху з перевірки апаратури та судорожного вирішення інших технічних проблем, а з нормальної прес-конференції, на якій, до речі, побував і ваш покірний слуга, а якщо вам цікаво побачити, що вийшло в результаті зустрічі журналістів і наших героїв у цивільному образі, то оцініть ФОТО
Equimanthorn:
DESTRUCTION — і цим усе сказано. Легенда німецького thrash metal 80-х дістався до землі української й зробив це, треба віддати належне, просто приголомшливо. Ветерани «Руйнівники» ніколи не покидали великої сцени, радуючи нас, хоч і сучасно звучащим, але дуже добротним трешем. Їхня дискографія нового тисячоліття налічує аж три альбоми (The Antichrist, Metal Discharge і новий Inventor Of Evil), окремі пісні з яких були з успіхом виконані на концерті. Тим не менш, старі хіти теж не були забуті... Але про все по порядку.
Концерт, що проходив у ДК НАУ, представив нам також других хедлайнерів — австрійських black/death металістів BELPHEGOR.
Зал, у якому ми опинилися, був розділений на два сектори — власне основний зал і відділена від нього перегородками фан-зона. Добре проглядувана з нашого місцерозташування сцена була прикрашена логотипом BELPHEGOR. Після властивої таким заходам затримки вийшов організатор і оголосив виступ розігріваючого молодого українського гурту GLOOM OF DOOM. Хлопці зіграли певний зразок сучасного металу з елементами death і doom. Їхній виступ мало чим запам'ятався, за винятком добротного глибокого ґроул-вокалу, який виконував вищезгаданий організатор концерту. Відігравши дві свої речі, гурт пішов.
Agressor:
Чесно кажучи, коли я потрапив у зал (я, на жаль, трохи спізнився і встиг уже на кінець виступу GLOOM OF DOOM), то чомусь вирішив, що це вже виступають BELPHEGOR, настільки несподіваною для мене була поява третьої команди. В обличчя я ні тих, ні тих музикантів не знав, та й з музикою був знайомий не особливо, тому довелося уточнювати, чи точно це вони. Власне, до того, що було написано вище, додати нічого, стандартний метал, причому настільки мутний, що неможливо навіть визначити стилістику. Мене загалом не особливо вразило, та й публіку теж — усе-таки чекали більш іменитих гостей.
Equimanthorn:
Потім на сцену вийшли технікі BELPHEGOR і після невеликого саундчеку з'явився сам гурт. Хорошого сказати про них нічого не можу. Звук був кашоподібний, рифи посередні й незапам'ятовувані (іноді відверто «здерті», наприклад з Where The Slime Lives американських MORBID ANGEL), соло-гітарист то й діло лажав свої соляки. Відігравши свій сет із виходом на біс (хоча їх майже ніхто не кликав), вони пішли за лаштунки.
Agressor:
Ну, я б не був настільки критичний стосовно австрійців. Звісно, порівняно з наступними німцями, спогади про яких явно засліплюють BELPHEGOR. Хоча свої фанати в них були. З початку виступу на людей, що сиділи на сходинках у фан-зоні, посипалося кілька фанів у футболках і балахонах BELPHEGOR. Втім, решта народу, якщо спочатку й починала скандувати назву гурту, то вже до п'ятої пісні відверто занудьгувала. Нічого особливого вони не зіграли, але тим не менш показали рівень, поки, на жаль, багатьом з наших гуртів недосяжний.
Belphegor set-list1. Crux Voluptatis Bestia2. The Cruzifixus – Anus Dei3. Bleeding Salvation4. Fukk The Blood Of Christ5. Diaboli Virtus In Lumbar Est6. Necrodaemon T-Satan7. The Goatchrist8. Sepulture Of Hypocrisy9. Fornicationimum Et Immundus10. Swarm Of Rats11. Lucifer Incestus12. Demonic Staccato Erection13. Festum Asinorum
На сцені з'явився технік з DESTRUCTION, і після ретельного саундчеку та зміни декорацій (фірмовий череп з обкладинки The Antichrist) зал заревів — на сцену вийшли хедлайнери: очікуване тріо з DESTRUCTION (у складі Marcel Schmier — бас/вокал, Mike Sifringer — гітара та Marc Reign — барабани). Після їхньої появи концерт набув зовсім іншого обороту, особливо добре це відчувалося порівняно з попереднім гуртом. Хлопці обрушили на зал немилосердну дозу відмінного технічного треш-рифування (тим самим показавши, яку роль відіграють рифи в метал-музиці) під фірмовий вокал Майка Шмера. Відкрили концерт хітом з нового альбому — Soul Collector, якісно показавши себе в справі. Потім була успішно виконана Nailed To The Cross, мабуть найзапам'ятовіша річ на концерті, такий ураган вони влаштували. Шмер давав жару, постійно розігріваючи натовп, трясучи хаєром і бігаючи по сцені від мікрофона до мікрофона (їх було три). Немає сенсу оглядати кожен трек окремо, бо всі вони були виконані відмінно. Ближче до середини концерту сталася цікава подія, яка показала хлопців не лише як відмінних музикантів, а й як симпатичних особистостей. Шмер поцікавився, чому це у фан-зоні так мало людей (куди квитки коштують дорожче, ніж в решту залу, що є типово «нашою» фішкою — я ніколи не чув, щоб на заході були такі розмежування на метал-концертах) і чому всі там позаду, нехай мовляв хтось відкриє двері й народ переміститься в mosh pit. Охорона не поспішала йти назустріч Шмеру (або не розуміла, що він намагається до них донести), тому останній просто запросив усіх охочих уперед до сцени. Народ, просто перестрибнувши через перегородки, миттєво заповнив фан-зону і концерт продовжився. Особливо запам'яталися Nailed To The Cross, Thrash 'Till Death (яка нагадала всім власне про мету зібрання), Life Without Sense і, звісно ж, Curse The Gods — найвідоміший хіт гурту. У другій половині концерту ми також із задоволенням почули дуже технічне й цікаве соло на ударних, поки Шмер і Майк відпочивали за сценою. Наприкінці Шмер поцікавився: чи не хоче зал почути щось особливе. Пропозиції пролунали без зволікань: Whiplash (їхній кавер на METALLICA), Fuck The USA (кавер на THE EXPLOITED). Прозвучала остання (як їхній фірмовий спосіб завершувати концерти), але перед цим Шмер товкнув невелику промову з приводу Штатів, про те, як їхній друг Чак Шульдінер не зміг заплатити за послуги лікарні й помер від раку мозку. Кавер був зіграний відмінно у важкому треш-варіанті, причому під час виконання на сцені з'явився їхній перекладач і допоміг Шмеру проспівати (кавер однозначно прорулив, як і перекладач, який більш-менш точно переклав приспів: «Fuck the USA» на «На*уй США», а коли співав, навіть іноді в ноти потрапляв — прим. Agressor'a). Ще одна цікава пригода: вокаліст оголосив, що у звукового техніка день народження і зал заспівав йому вітальну пісню.
Кавер на THE EXPLOITED завершив концерт, але ніхто особливо не заперечував — усі вимоталися від дикого треш-угару, влаштованого німецьким тріо.
Вердикт: концерт DESTRUCTION був відмінний (гурт переконливо показав, що хороший не тільки в студії, а й наживо), організація не підкачала, все було на висоті. Залишається лише сподіватися на чергові дози трешу на нашій землі!
Destruction set-list:Soul Collector Nailed To The CrossMad ButcherUnconscious RuinsThe Defiance Will RemainDays of Confusion (intro) / Thrash 'Till DeathLife without SenseMetal DischargeEternal BanThe Alliance of HellhoundzInvincible ForceCurse The GodsTotal DesasterBestial InvasionThe Butcher Strikes BackFuck the USA