В один із останніх днів зими (а точніше — в передостанній, ну а якщо бути зовсім уже точним, то лютого етак 27-го) в любителів місцевого — київського — екстриму була можливість споглядати виступ чотирьох місцевих команд: комусь, можливо, до болю знайомих, а комусь — до крику невідомих. Власне, дійство відбувалося у відомому місці — в клубі «Барви», що знаходиться… А хоча яка різниця — хто знає, той зрозумів, а хто ні — у того ще все попереду. Розповідати зайвий раз, що являє собою приміщення, сенсу немає, бо вже енну кількість років воно залишається незмінним, все таким же привабливим, попри всі притаманні йому недоліки. Слід, щоправда, відзначити, що на момент останнього сейшену клуб було піддано деяким ремонтним роботам, які мали виправити НЕВИПРАВНЕ, а саме — якість звуку. Може, судити я буду надто критично, але змін, які можна було б віднести в позитив клубу, помічено не було, а шкода — так хотілося. Втім, гаразд, навіщо про сумне? Перейдемо безпосередньо до дійства, початок якого, як і слід було очікувати, відбувся пізніше, ніж це було заявлено в афішах. Щоправда, цьому факту ніхто сильно не здивувався — просто зрідка чулися думки вголос від людей, які трохи змерзли в очікуванні, адже погода була далеко не літня й навіть не весняна, хай до березня й залишалося не так довго.
А винуватцями торжества, як уже зазначалося вище, були 4 команди, 2 з яких виконували музику готик-орієнтовану, і ще 2 — «не-готик», як це висловив ведучий, старожил «Барв», відомий у вузьких колах під ім'ям Чорт.
Першими на сцені виступала готик-формація MALINCONIA, яка приємно могла здивувати будь-кого, хто ще не був знайомий із творчістю гурту. Ну ще б пак — як можна не бути зачарованим настільки потужним жіночим вокалом у найкращих традиціях готики. Хтось із тих, хто був присутній, заперечить мені — не лише вокальні дані, а й зовнішність відіграють далеко не останню роль, і я без сумніву погоджуся: граціозність, спокій і розкутість панували на сцені, коли виступав гурт. Ось тільки зіграно ним було всього лише 3 пісні, але зате як!!! І за це їм величезне персональне спасибі.
Далі нас привітав на сцені гурт… — ух, ледь не проговорився — вони так просили не називати їхнього старого імені, бо виступали вже в оновленому складі й із новим ім'ям — EPISIDE. Запам'яталася їхня композиція «Ти Тут Зі Мною Назавжди», яка, як вони обіцяли, виконувалася востаннє. У плані виділеного на виступ часу їм пощастило більше, ніж MALINCONIA. Програму відіграли вони доволі цілісну й якісну (не враховуючи, звісно, якості звуку в принципі).
Але ось настав час, і головні винуватці торжества вийшли на сцену. Усі криками й оплесками привітали гурт GRIMFAITH — саме вони й були організаторами сейшену, і причини в них на це були! Вони представляли народній громаді своє нове демо — творіння з захмарною назвою «Sex in Heaven». На щастя (а може, на жаль), до моменту виступу мені вже випала можливість ознайомитися з матеріалом (скажу — вельми вражаюча річ). Ця демка складається з 6 композицій. У наступному порядку вони представлені на диску:
1. Spinalonga 2. Jack is Back 3. Ruins of My Heart 4. Funeral of Last Hope 5. Vampire to become 6. Sex in Heaven
Найхитрішим і найспритнішим вдалося навіть отримати цей диск у подарунок — зі сцени від вокаліста Івана Чередниченка. Виступ команди тривав близько 45 хвилин, чого було цілком достатньо, щоб зіграти не лише ті композиції, що увійшли на демо, а й ще пару нових. Матеріал доволі солідний! Скажімо, відчувається, що в нас в Україні ще не вичерпано потенціал і що готику творити вміють не тільки в Німеччині, а матеріал, що записується в нас, відрізняється хіба що чистотою запису, але ніяк не наповненням. Бажаємо гурту творчих успіхів, бо для нас же, слухачів, стараються!
Ну й тим, кому все ж було не по собі від такої великої кількості мелодії та гармонії, наостанок проїхався по вухах дез-метал бенд FIRELAKE. То чи мене настільки зворушив виступ попередніх гуртів, то чи настільки брутально грали хлопці з FIRELAKE, а може, так старався звукорежисер — але відчувалося щось не те, від них чули й краще!
Загалом можна підсумувати: якщо хтось із присутніх на концерті хотів побачити щось унікальне, екстраякісне й нове, то він, можливо, був доволі сильно засмучений, причому не тільки якістю організації події, а навіть погодою, яка нагнітала дедалі похмуріший настрій.
Ще з не згаслою іскрою спогадів, тверезістю думки й критичним поглядом на навколишній світ я прощаюся з вами.
До нових зустрічей!