GAMMA RAY в москві

GAMMA RAY в москві

GAMMA RAY
москва, росія · 27 січня 2006 р.

Хто не знає гурт GAMMA RAY — той не знає, що таке німецький метал, що таке пауер, спід тощо... тому що це все одно, що не знати IRON MAIDEN, METALLICA або AC/DC — так, стадіони на 50000 сольно гурт не збирає, але його внесок у важку музику величезний.

Але одразу обумовимо, чи маємо ми право розглядати творчість гурту GAMMA RAY саму по собі, не кажучи про особистість Кая Ханнсена, відповідь проста й очевидна — ні, жодним чином, GAMMA RAY з тим же успіхом могла б називатися KAI HANNSEN за аналогією з DIO, OZZY і ще цілим рядом гуртів. Отже, на початку 80-х цей юнак узяв гітару й вирішив видати власну інтерпретацію хеві-металу — що вийшло — всі дізналися у 1985 році, коли вийшли міні-альбом, а потім перший повноформатник HELLOWEEN. Альбоми, які досі визнаються еталоном спід-металу, потім були Хранителі. Ось тут зупинюся. Скільки людей, яка маса почали свій шлях у металевій музиці саме з «Keeper Of the Seven Keys» — цієї феєричної та геніальної дилогії, яка всім чітко пояснює, що і як у напрямку пауер-метал має бути. Далі всім відомий конфлікт Ханнсена і передусім Вайката, і на той момент — Кіске, який став на бік Вайката — але ладно, не будемо про це, а візьмемо факт: Ханнсен створює свій проєкт, у якому він збирається робити те, що хоче сам, без будь-якої вирішальної участі сторонніх. Але ось проблема — Ханнсен не володіє голосом Кіске, що вміє блискуче пищати у другій октаві, немає в його голосі й запам'ятовуваної урочистої грубості Ханзі Кюрша, який уже почав, до речі, не без підтримки Ханнсена, свій шлях, і все ж Кай не думає про обтяження жанру, незважаючи на очевидні успіхи німецького трешу в цей момент. Ханнсен залишається вірним собі й грає ту музику, стилістику якої сам винайшов — назавжди присвятивши себе «світлій» стороні важкої музики.

Перші три альбоми завдання вирішується просто — у Ханнсена співає Ральф Шіпперс, останній протримався три альбоми — «Heading For Tomorrow» (1989), «Sigh No More» (1991) і «Insanity And Genius» (1993) — і сам пішов з гурту, згодом тим не менш Ханнсен допоможе йому організувати PRIMAL FEAR. Одразу скажемо, перший альбом — класика гурту, з другого альбому грається вкрай мало на концертах, з третього просто нічого. Четвертий альбом — «Land Of The Free» — ми чуємо вокал Ханнсена, його вокал принципово інший — він витягує верхи, водночас він позбавлений геть слізливості, характерної для багатьох його соратників по пауер-металу, через яку недоброзичливці жанру згадують Фарінеллі.

Альбом успішний — за ним слідує той факт, що Ханнсен на рівних правах бере участь в IRON SAVIOR, проєкті Піта Сілка; колись вони грали в гурті, якому судилося стати HELLOWEEN, Піт Сілк ці роки здебільшого займався звукоінженерингом для різних гуртів, передусім BLIND GUARDIAN, водночас у тому ж 1997-му виходить новий реліз GAMMA RAY «Somewhere Out In Space». Кай розриватиметься між двома проєктами 4 роки — один з наймелодичніших альбомів гурту «Powerplant» багатьма визнається найкращим альбомом GAMMA RAY, і водночас жорсткий спід-пауер в IRON SAVIOR. У 2001 році Кай остаточно розпрощається з цим гуртом, але що дивно, цього року він сам випустить альбом — найважчий за звучанням за всю історію GAMMA RAY, з'являться докори в наслідуванні JUDAS PRIEST — вони марні, і тим не менш вони не зникли й після виходу нинішнього альбому «Majestic».

Отже, сьогодні Кай зосереджений на своєму єдиному проєкті — GAMMA RAY — а це сьогодні 8 студійних і 2 концертних альбоми, безліч синглів, компіляції, в ряді яких Ханнсен переспівує ранні пісні, спочатку заспівані Шіпперсом.

Розмови про приїзд знаменитого гурту до росії неодноразово виникали й зникали, вже майже призначалися дати й усе скасовувалося, тому, коли знову наприкінці 2005 року з'явилися чутки про приїзд німців, людям не вірилося. Але ось визначено місце — УСЗ «Дружба», з'явилися квитки, які йдуть нарозхват, і нарешті цей день настає, 27 січня 2006 року — перший концерт гурту в москві.

Починається все з прес-конференції, сказати, що в центральному магазині «СОЮЗ» народу було багато — не сказати нічого — в невеликий простір навалилося осіб 400 щонайменше, це при тому, що офіційно прес-конференція була на 20 хвилин, а сесія автографів усього на 40 хвилин, зрозуміло, все помітно затрималося.

Одразу скажемо, що до москви гурт приїхав без гітариста Ріхтера, який пошкодив руку під час концерту у Фінляндії, замість нього виступав гітарист фінського гурту-триб'юту GAMMA RAY, а клавішник цього гурту й зовсім їздив майже весь тур з німцями. Що впадало в очі — зрозуміло, сидяча в чорній шапці й штанях хакі усміхнена людина 40 з невеликим років, дуже спокійна, доброзичлива й відкрита до спілкування, по ліву руку від Кая сиділи фіни, по праву — Ціммерман і Шлехтер, запитання про DVD, сайд-проєкти, враження від росії, все проходить галасливо, ззаду народ тисне на огорожу, нарешті починається автограф-сесія, низка людей підписує у Кая всі диски GAMMA RAY, 4 диски IRON SAVIOR і 4 HELLOWEEN...

Ну що ж, це було вдень, тепер вечір — до УСЗ «Дружба» підтягуються люди — повільно, але впевнено, пропуски в зал, баталії ОМОНу з курцями в туалетах, все як зазвичай, крім одного, ще трішки і... І за жахливого звуку виступили SHADOWHOST — відчуття було, що грається блек-метал, прикро, але звук був страшний, багато хто злякався, що щось подібне буде на GAMMA RAY.

Всупереч очікуванням, аншлагу не було — 4000 з невеликим осіб і мабуть не більше, це вкрай дивувало, але водночас факт залишається фактом — на першому концерті великих GAMMA RAY у росії було народу значно менше, ніж очікувалося.

Серед відвідувачів були помічені більшість російських пауер-музикантів, зрозуміло, представники всіх друкованих видань і переважної більшості серйозних інтернет-порталів про важку музику, вікова публіка — від і до — починаючи з мало не дітей і закінчуючи дяденьками із сивим волоссям.

Хвилини очікування були дуже довгими, це факт, але врешті всі очікування виправдалися, звучить знамените інтро «Welcome», вперше з'явлене на компіляції 2000 року, гурт на сцені — так, це сталося, всім знайомі акорди, і одягнений у все чорне тепер уже Кай починає заспівувати всім знайому «Gardens Of The Sinner», співає не тільки він, співають усі, і ваш покірний слуга в їх числі. Після закінчення пісні Ханнсен представляє фіна-гітариста, пояснює ситуацію з Ріхтером, після чого оголошує один з головних хітів гурту «Heaven Can Wait» — і звучить цей гімн оптимістів, звук уже непогано вирівняний, усі інструменти відмінно чути, тільки з вокалом поки що деякі проблеми.

«Ви знаєте, у нас є новий альбом під назвою "Majestic" і зараз ми зіграємо пісню "My Temple" з нього» — як показала практика, новий матеріал народ знав не дуже добре. Інша цікава особливість — фінальне гітарне соло, яке зіграв сам Ханнсен, мабуть, щоб полегшити завдання молодому фінському сесійнику, з цією метою Кай 70% соляків узяв на себе (а по факту так і було). До речі, другим вокалістом під час виконання композиції підключився басист Шлехтер, також не можна не відзначити, що загалом виконання пісні було ненабагато швидшим, ніж на альбомі.

Продовжуються пісні з останнього альбому, звучить «Fight», а далі з лукавою усмішкою Кай оголошує, що наступна пісня про вампірів і шиї дівчат, через кілька хвилин усі без винятку під його командою скандуватимуть титульну фразу цієї пісні «Blood Religion».

Далі звучить єдина цього дня композиція з другого альбому гурту «Sigh no more» — і це, зрозуміло, «One With The World», яка перетікає в один з гімнів гурту «Heavy Metal Universe». Ну як же концерт хеві чи пауер гурту без розспівок із залом — ось тут-то її черга й підійшла, розспівка триває порівняно недовго і врешті скандування HEAVY METAL UNIVERSE охоплює всіх присутніх. Пісня закінчується і Ціммерманн грає барабанне соло — об'єктивно скажемо, нічого видатного в цьому соло не було, але загалом від пауер-барабанщика ніхто чудес Майка Портного чи Річарда Крісті й не очікує, швидше цей час використовується, щоб решта учасників гурту могла хоча б трохи відпочити. Водночас і публіка могла відвернутися від пісень.

Що ж далі, а далі весела, запальна, під яку таки хочеться пуститися в танець «Beyond The Black Hole» — справді, який чудовий заклик «Fly - Beyond the gates of space and time / Another universe is mine / And I can't wait until tomorrow». Пісня завершується, без особливого ентузіазму зустрінута «New World Order», а ось далі. Зал мало не вибухає, оскільки звучить усіма так любима балада аж з першого альбому гурту — «The Silence» — особисто я після цієї балади остаточно зрозумів, що Ханнсен далеко не останній вокаліст у пауері за академічними показниками, але бере він, звісно, не цим, бере він душевністю й щирістю, які випромінює тембр його вокалу.

Настав час епіку — «Rebellion In Dreamland» — частина народу засумувала — чесно кажучи, я засумував теж, з іншої причини, Ханнсен перервав пісню на середині, щоб почати пісню про землю свободи, ось тут уже співали всі від і до, тим не менш, прикро, що першу пісню з того славного альбому так нещадно обрізали, було прикро в той момент, точніше. — Подяки тим, хто прийшов, і гурт іде.

Але ж усім ясно, що це не все, це просто не може бути все за визначенням. Зрозуміло, гурт знову на сцені й грає свій стандартний біс — «Valley Of The Kings» і «Somewhere Out In Space», тільки остання замість п'яти з половиною хвилин звучить майже дванадцять, а під фінал переходить у закінчення «Rebellion In Dreamland» — пісня таки була дограна. Але, здається, я зовсім забув сказати, як Ханнсен вийшов на сцену, а було це так: із сигаретою в одній руці й літровою пляшкою Русского стандарта в іншій — кілька ковтків і тільки після цього він почав співати біс — виглядало ефектно!

Гурт знову йде, кілька хвилин і... запалюється світло — крики обурення — але раптом вони знову на сцені, Ханнсен щось вигукує і гурт починає «RIDE THE SKY» — перший альбом відповідно HELLOWEEN — не забули й про другий? На середині почалася «Future World» — Ханнсен, звісно, для пристойності співав, але зал брав участь явно більше, тут тексти знали всі від і до, і нарешті на самий фінал (а Ханнсен обіцяв на прес-конференції неодмінну присутність хелловінівських пісень) цілком і повністю грається «I Want Out».

Майже двогодинний концерт закінчено, підбивати підсумки безглуздо, співчуваю всім, хто не був у УСЗ «Дружба» того дня. Ми чекали на них, і ми дочекалися, початок концертного сезону-2006 було покладено, на мій погляд, просто приголомшливе!

**

Підготовка матеріалу — Alan

Особлива подяка SPIKA MERCHANDISING за надані акредитації.

**

**Сет-ліст:**Intro / WelcomeGardens Of The SinnerHeaven Can WaitMy TempleFightBlood ReligionOne With The WorldHeavy Metal UniverseDrum SoloBeyond The Black HoleNew World OrderThe SilenceRebellion In Dreamland (1 part) / Land Of The FreeБіс 1:Valley Of The KingsSomewhere Out In Space (long version) / Rebellion In Dreamland (final)Біс 2:RIDE THE SKY / Future World / I Want Out

Автор: Alan