HAMMERFALL в москві, клуб Точка

Перш ніж розповідати про концерт, дозволю собі невеликий, трохи ліричний, вступ. Перша половина 90-х років була надзвичайно складним періодом для металевої музики в цілому, і для Power metal зокрема. Пожвавлення в цьому стилі стало можливим спостерігати з 1994-1995 рр. У цей період BLIND GUARDIAN і GAMMA RAY випускають чи не найкращі свої роботи, не відстають від них і RAGE, відновлена діяльність GRAVE DIGGER, прихід вокаліста Тімо Котіпелто вивів STRATOVARIUS на зовсім новий етап, з'являються дебютні записи нових гуртів — EDGUY у Німеччині, RHAPSODY в Італії, і все ж повноцінно цей жанр зміг знову заявити про себе саме з появою перших двох альбомів HAMMERFALL у 1997-1998 рр. Тут можна зустріти чимало заперечень, можна сказати, що гурт не привніс рівним рахунком нічого нового, що їхня музика досить одноманітна і в деяких моментах навіть примітивна, гітарні партії досить прості, вокал Йоакіма Канса явно не найсильніший серед чистоголосих вокалістів тощо, але факт залишається фактом — саме на хвилі популярності HAMMERFALL знову зріс інтерес до пауер-металевих колективів.

А адже гурт був заснований Оскаром Дроньяком і Джеспером Стрьомбладом, та й першим вокалістом його був Мікаель Станне. Загалом усі лише виграли від того, що у 1996 році Станне не зміг брати участь у музичному конкурсі з HAMMERFALL і був замінений Йоакімом Кансом. Станне і Стрьомблад покинули колектив, за рік до цього гурт залишив і Ніколас Сундін. Стрьомблад зосередився на своєму основному гурті IN FLAMES, а Сундін і Станне — на DARK TRANQUILLITY. Словосполучення "Гетеборзький метал" і сьогодні асоціюється саме з цими колективами, водночас ставши загальним для шведського варіанту melodic death metal і відноситься до багатьох сучасних колективів, які ніколи не жили ні в Гетеборзі, ні у Швеції взагалі. HAMMERFALL же, хоч і могли б претендувати на належність до Гетеборга за місцем проживання, обрали собі зовсім інший шлях, якого з невеликими змінами продовжують дотримуватися й досі — середньотемповий хеві-пауер метал із помітним впливом JUDAS PRIEST, бек-вокалом усіх учасників колективу, крім ударника, та мінімальним використанням клавіш. Власне, у гурті ніколи не було клавішника, нечисленні партії записуються запрошеними клавішниками або самими учасниками гурту. Так на останньому альбомі колективу, "No Sacrifice, No Victory", клавіші до двох пісень записав Йенс Йоганссон, відомий за своєю роботою у STRATOVARIUS, який також є молодшим братом ударника HAMMERFALL Андерса. Також на цьому альбомі в одній з пісень присутнє гітарне соло Стефана Ельмгрена, який покинув гурт у 2008 році, щоб зосередитися на пілотуванні (мимоволі виникає аналогія з Брюсом Дікінсоном, який поєднує польоти та спів уже понад 15 років).

Перший концерт колективу в москві відбувся практично рівно три роки тому — 7 вересня 2007 року в тому ж самому клубі "Точка". Тоді колектив завершував свій тур на підтримку свого шостого альбому — "Threshold". Останній, сьомий альбом гурту, "No Sacrifice, No Victory", вийшов 20 лютого 2009 року, через шість днів пройшов перший концерт на його підтримку. На даний момент у рамках цього туру HAMMERFALL виступили у 19 європейських країнах, дали 7 концертів у Канаді та 20 у США, десятки разів з'являлися на фестивалях, і навіть виступили в Індії. Виступ у москві 4 вересня 2010 року став сто першим і, мабуть, передостаннім у турі! Згідно з повідомленням у стрічці новин офіційного сайту, у травні 2011 року вийде новий студійний реліз гурту.

Концерт було призначено на 20.00, розігріваючих колективів не було, гурт вийшов на сцену практично без затримки, о 20.15 і провів на сцені півтори години. Кількість людей була приблизно ідентичною з минулим разом, будемо об'єктивними — відданих шанувальників, які слухають HAMMERFALL протягом багатьох років, не так вже й багато, у таких колективів аудиторія досить динамічно змінюється, і в ній завжди чимало підлітків, водночас були на концерті й люди, які почули гурт уперше ще на касетах наприкінці 90-х років минулого століття. Так чи інакше, як і минулого разу, основний упор було зроблено на новий альбом, з якого прозвучали "Punish And Enslave", "Hallowed Be My Name", чесно кажучи, досить прохідні композиції, чудовий інструментал "Something For The Ages" і найпопулярніша річ з останнього диска — "Any Means Necessary". На жаль, не була виконана досить непогана балада з останнього диска — "Between Two Worlds", яка гралася на більшості концертів цього туру. З попереднього альбому прозвучав лише один трек — "Rebel Inside", серед інших нешвидких композицій була й "Last Man Standing" із синглу, що вийшов у вересні 2007 року. З альбому 2005 року, звісно, звучала "Blood Bound", одна зі знакових для гурту композицій, крім того в сет-лісти повернулася "Secrets", якою HAMMERFALL починали концерти туру на підтримку "Chapter V".

З моменту виходу у 2002 році четвертого альбому колективу "Crimson Thunder" три пісні міцно засіли в сет-лістах, іноді одна з них не звучить на коротких фестивальних виступах, але в сольних виступах колективу вони всі присутні завжди — це "Riders Of The Storm", "Crimson Thunder" і, звісно ж, "Hearts On Fire", яка вже багато років стабільно завершує виступи гурту. Московський концерт 4 вересня не став винятком. Ще одна пісня-завсідник — "Renegade" з однойменного альбому десятирічної давності. З другого диска, звісно, прозвучали "Let The Hammer Fall", "Heeding The Call", що сильно нагадує музику MANOWAR, і цього разу повернулася до програми "Stronger Than All", досить цікава у вокальному плані композиція, яка практично не виконувалася з 2001 року. Нарешті, з першого альбому прозвучала "The Dragon Lies Bleeding", композиція, з якою дуже багато хто вперше почув цей колектив, бо це трек номер один з першого альбому "Glory To Brave", а демо-записи, сингли та EP до цього гурт не випускав.

Об'єктивний недолік сет-ліста — відсутність балад, і передусім "Glory To Brave". У цьому турі гурт грав концерти, на яких звучало по 18-19 пісень, це цілком оптимальна кількість пісень, у гурту вже 7 альбомів — і грати півтори години — просто мало, притому що шанувальники колективу готові слухати команду скільки завгодно. Втім, і критика від них буває, так на концерті стався курйоз: на запитання, чи сподобався останній альбом, від Йоакіма один із глядачів коротко резюмував "Fuck It", Йоакім не розгубився, звернувся до охорони й... попросив дати цій людині пива, зрештою пиво йому дав сам Йоакім. Перед цим він також сказав, що взагалі-то з альбомом усе нормально, і особливо подякував тим, хто купив ліцензійний диск, а не став його качати.

Коротко резюмую: концерт пройшов на високому рівні, якщо порівнювати його з тим, що був три роки тому, то нинішній відрізнявся в усіх відношеннях на краще, можливо, це пов'язано з тим, що новий-старий басист гурту Фредрік тепер уже знову повністю освоївся в колективі, а тоді він тільки повернувся. Об'єктивно кажучи, причепитися по-серйозному нема до чого. Я ніколи не любив HAMMERFALL, моє ставлення до цього колективу навіть швидше негативне, однак не визнати об'єктивних фактів я не можу. Вони можуть дуже якісно виступати, і цей концерт повністю підтвердив ці можливості, вони, як і раніше, посідають особливе місце у heavy-power metal, оскільки за ними назавжди збережеться статус одного з гуртів, які довели у другій половині 90-х років минулого століття, що цей жанр не помер.

PS Ті, хто не знайде на фотографіях Оскара Дроньяка — знайте, він просто перефарбувався у блондина :)

Сет-ліст: