24 вересня у московському клубі Релакс відбулася презентація альбому «Artificial Emotions» гурту HIERONYMUS BOSCH. У гурту особливе становище. До них ставляться або ніяк — це ті, хто їх не знає, — або з дуже великою повагою. Патологічних нелюбителів ґроулінгу, що обмежують свій кругозір гуртом АРІЯ або альтернативою, ми віднесемо до першої категорії. Пам'ятається, парі своїх знайомих я порадив цей гурт і отримав вкрай негативну реакцію — люди заявили, що композиції складно запам'ятати й вони занадто складні для сприйняття — це майже цитата. Якщо подивитися на речі реально — справді Босхи (нехай простить мене великий і божевільний геній 15 століття за подібне збочення над його прізвищем) грають progressive death — один із найнекомерційніших напрямків музики, що характеризується найвищою технічністю, складною структурою композицій тощо — загалом поєднанням, а точніше накладанням елементів прогресиву на дез-метал. Першим у цьому ключі почав працювати Чак Шульдінер із DEATH, потім були ATHEIST, CYNIC та інші. HIERONYMUS BOSCH записали свій перший альбом («Human Abstract») у 1995 році; невдовзі після цього гурт припинив своє існування. Реюніон відбувся у 2004 році; від початкового складу вціліли гітарист Володимир Лейвіман та вокаліст Всеволод Горбенко, який за сумісництвом став і басистом гурту. Разом із гітаристом Вадимом Орловим та ударником Андрієм Іщенком гурт знову почав давати концерти й приступив до запису нового альбому; він вийшов у 2005 році під назвою «Artificial Emotions». 24 вересня відбулася презентація саме цього альбому гурту.
Ну і тепер по порядку. Усього цього дня виступали 6 гуртів. Початок усьому поклали KATALEPSY — команда, що грає вельми технічний брутал-дез-метал. Гурту вельми на користь пішла зміна вокаліста; у новому складі вони зазвучали цікавіше. Виступали вони не дуже довго; до закінчення їхнього виступу у клубі було ще зовсім мало людей — у самій залі буквально кілька десятків. Відігравши кавер на CANNIBAL CORPSE, гурт залишив сцену.
Досить швидко на сцені з'явилися REST IN PAIN. Команда, жанр якої дуже складно якось назвати — самі вони називають його психо-дез-метал; у будь-якому разі, саме так представлений гурт на офіційному сайті. Насправді гурт справді грає вельми складний, технічний дез-метал із великою кількістю повільних програшів та елементами прогресиву. Виступ був найпроблемнішим за концерт, оскільки після другої пісні трапилися проблеми з апаратурою, які виправлялися досить довго. Гурт відіграв 6 або 7 власних композицій і завершив виступ кавером на METALLICA — «For Whom The Bell Tolls».
Наступний гурт, скажу чесно, цього дня дивився досить кумедно. Це були CRYSTAL ABYSS — досить специфічний симфо-блек-метал. У гурті один гітарист (він же вокаліст), басист, клавішниця й ударник; і в даній ситуації основне навантаження лягає на клавішні, які у гурті, по суті, виконують і роль «атмосферних» акордів, і соло, і не випадково були налаштовані нарівні з гітарою та басом, тоді як більшість блек-металічних гуртів свідомо на концертах відсувають клавіші на другий план. Почався виступ із віршів «во славу Ісуса», звісно ж; за духом дуже нагадувало Маяковського. Після того як вокаліст висловив таким чином, що ставиться до християнства приблизно так само, як зазначений поет до буржуазії, було відіграно невеликий сет, причому більш ніж непогано відіграно. Людей було не дуже багато; народ здебільшого цього дня був мало налаштований на блек.
Далі у списку виступаючих іде колектив THE NEVERLAND. Під час виступу саме цього гурту в залі зосередилася максимальна кількість глядачів цього дня. Гурт досить відомий у москві; грають музиканти melodic death зразка CHILDREN OF BODOM. Після низки некоротеньких власних композицій вокаліст Джокер оголосив, що буде співати пісню про нічне похмілля — йшлося про «Bodom After Midnight» все тих же фінів на чолі з Алексі Лайхо. Далі ще трохи своїх речей і на завершення ще один кавер — зовсім несподівано — «Sleeping in my car» ROXETTE.
Ну і нарешті герої вечора — HIERONYMUS BOSCH. Витративши тривалий час на налаштування, учасники залишили сцену. Після чого погасло світло, заграло інтро, і на сцені з'явилися музиканти та почали грати першу композицію з останнього альбому — «Interference». Блискуче відіграли; далі пішла «Doubt Soul» з першої платівки гурту. Звучить привітання; Всеволод Горбенко коротко розповідає про програму виступу. Впродовж наступної години з невеликим (саме стільки тривав сет Босхів) публіка постійно «замовляла» композиції; в підсумку майже всі прохання були виконані. Прозвучали 6 пісень з другого релізу колективу й 5 з першого. Після однієї з пісень вокаліст оголосив, що гітаристу Вадиму Орлову цього дня виповнилося 25 років, з чим ювіляра й було привітано.
Гурт продемонстрував блискучу техніку; ті, хто стояв по цей бік сцени, не втомлювалися дивуватися — гурт грає на найвищому рівні. Апофеозом виступу стало барабанне соло ударника Андрія Іщенка — це було взагалі щось. Після нього були «Mental Perfection» і «The Human Abstract» — титульна пісня з першого альбому, яка й увінчала цей чудовий виступ.
Сет-ліст:
Intro Interference Doubt Soul Petra Scandali Third Half Tired Eyes The Apogee Escape from Primitivity Blind Windows Stare Heartbeat Seismology Drum Solo Mental Perfection The Human Abstract
І наостанок — FRAGILE ART: у залі після Босхів залишилися від сили 30-35 людей. Гурт подає себе як дум-метал, хоча я б це більше назвав мелодійним дез-думом. Особливо примітно виглядала дівчина у довгому білому платті босоніж, яка ще й тримала гітару в руках і навіть грала на ній. Грали загалом вельми й вельми непогано; відмінний вокаліст зі специфічним виразним скримінгом.
Загалом чудовий концерт, чудово підібрані гурти; трохи зайвими були хіба що CRYSTAL ABYSS. HIERONYMUS BOSCH чудово презентували свій диск, і всі інші гурти також відмінно виступили — один із найкращих клубних концертів московських гуртів цього року. Звук цього вечора був більш ніж гарний; для клубу «Релакс», у якому майже завжди проблеми з цією частиною, це вельми позитивний факт.
Особлива подяка Мендору за надану акредитацію.