Фоторепортаж з концерту (автор — Gunslinger)
KMFDM (Kein Mehrheit Fur Die Mitleid) вже були в росії у 2004 — тоді вони дали концерт у «Точці». Отже, через рік вони знову у нас, і нижче я представлю невеликий звіт про те, що ж відбувалося 9 грудня 2005 року в стінах СДК МАІ.
Зовсім нещодавно гурт, який останніми роками знову радує своїх прихильників щорічними релізами, випустив свій черговий альбом. Котрий же за рахунком новий реліз гурту «Hau Ruck». Фантастика — альбом п'ятнадцятий, і це при тому, що лідер гурту Саша Конецко неодноразово практично закривав проєкт. Гурт ставав важчим у своєму звучанні від альбому до альбому. Нинішніх KMFDM за жанром найвірніше було б назвати індастріал-метал. А для тих, хто в цьому сумнівався, був концерт 9 грудня!
Цього дня на сцені прямо перед публікою стояли дві стійки: на одній — невелика електронна установка, а на іншій — аналогічна установка трохи більша та невеликий синтезатор. Крім того, біля цих стійок стояли встановлені мікрофони — саме за них відповідно стали Лючія Чіфареллі і, звісно ж, сам Саша Конецко.
Особисто я був чимало здивований, що на концертах як така відсутня бас-гітара; у студії басові партії записують сам Саша та гітарист гурту Джюльс Ходґсон, який має навіюючі татуювання на руках — він зайняв цього дня місце праворуч відносно залу, а ліворуч місце окупував великий чоловік — Стів Вайт у шапці, вочевидь купленій на Арбаті. Першим же на сцені з'явився барабанщик Енді Селвей.
Відмінним фактом концерту було надзвичайне розташування до публіки з боку гурту. Зокрема Енді та Стів перед концертом довго спілкувалися з фанами на першому поверсі СДК МАІ. Крім того, абсолютно вільно дозволялося фотографувати протягом усього концерту, причому не було жодного зауваження власникам професійних фотокамер.
Строго кажучи, першим на сцені з'явився налаштувальник гурту, дуже веселий чоловік (його ви можете побачити на першій фотографії у фоторепортажі з концерту), який протягом усього концерту міняв гітари музикантам. А далі ті п'ятеро, яких я вже зазначив вище… У залі в цей момент було осіб 400–450, можливо трохи більше, але ненабагато.
Починається концерт із титульної композиції нового альбому — електронний вступ, жорстке металічне звучання гітар. Саша тихо виконує перший куплет, після чого світло стає яскравішим і оглушливо лунає приспів, до концертної дії підключається Лючія. Протягом усього концерту вона, по-моєму, так і не доторкнулася до своєї електронної установки, зате постійно трималася за високі рукоятки й своїми рухами просто зачаровувала публіку. А коли вона виходила з-за стійки й починала переміщуватися сценою, захват глядачів просто не знав меж — це було щось. Втілення сексуальності, що нагадувала пантеру, у витонченій чорній сукні, Лючія блискуче виконала свої партії, в деяких піснях демонструючи відмінний чистий вокал (у більшості композицій усе-таки має місце голосне декламування тексту).
Після кожної композиції повністю гасло світло, а нові композиції починалися яскравими спалахами. Сам Саша практично не покидав своєї стійки, оскільки постійно грав на міні-синтезаторі й займався електронними елементами, які завжди були візитівкою KMFDM. У плані вокалу також нема до чого причепитися — Саша чудово відспівав увесь сет-ліст. Що було особливо дивовижним — це звук цього дня в СДК МАІ. Я щиро не думав, що в МАІ можна настільки добре відстроїти саунд, тож окремий величезний респект звукоінженеру гурту.
Що можна сказати загалом — музиканти отримували величезне задоволення від свого виступу, віддаючись на повну. Наголос було зроблено на останній альбом гурту. З 17 пісень, зіграних цього дня, 6 саме з нього, причому майже всі вони були виконані в перші 40 хвилин. 2 пісні з «Xtort», одна з яких «Son Of a Gun» — вона виконувалася другою, і народ чимало пожвавішав. З «Nihil» була лише одна пісня, але це була «Terror» — чи потрібно говорити, що коїлося в залі?! Титульна «Adios» з однойменного альбому та ще кілька композицій. Вінчала основний сет-ліст неповторна й чудова «Drug Against Warndhal Again...» з альбому «Angst» 1993 року (строго не рекомендується плутати з однойменною першою роботою LACRIMOSA, записаною двома роками раніше) — вже багато років вона є, мабуть, головним хітом гурту.
Перший біс складався з трьох пісень — «Megalomaniac», «Attack/Reload» і, звісно ж, не була забута титульна композиція з передостаннього альбому «WWIII».
Але це був ще не кінець. Другий енкор і новий біс — ще одна композиція, і тепер гурт покидає сцену насовсім. Більшості присутніх, із тими з ким я спілкувався, цей концерт сподобався більше, ніж перший концерт королів індастріалу в нашій країні, який було дано в «Точці» 2004 року. Що ж, чекаємо третього пришестя.
**
Підготовка матеріалу — Alan
Фоторепортаж з концерту (автор — Gunslinger)
Особлива подяка за надані акредитації.
**
Сет-ліст:
1. Hau Ruck 2. Son Of a Gun 3. Free Your Mate 4. Every Day is a Good Day 5. Terror 6. Mini Mini Mini 7. Inane 8. New American Century 9. Real Thing 10. Adios 11. Wasted 12. Last Things 13. Drug Against Warndhal Again...
-encore- 14. WWWIII 15. Attack/Reload 16. Megalomaniacal
-encore- 17. Do It Yourself Biaj!!