Передмова
Nebel: Що ж, настав час оцінити і розповісти про дійство, що відбувається, вже можна казати, щорічно в Євпаторії, а саме — про триденний фестиваль Metal Heads' Mission. Це вже шостий за рахунком фестиваль, який з кожним роком тішить нас дедалі якіснішою музикою та розмаїттям гуртів-учасників. Місце проведення фестивалю — розважальний комплекс «Сонечко» на самому березі Чорного моря. І гадаю, організатори чітко розуміли, що правильний вибір місця — це вже половина успіху. Саме це місце якнайкраще підходить для подібних заходів. Що може бути краще за кришталево чисте море, сонце й приємну для душі музику на самому узбережжі? (хіба що засніжені, крижані вершини норвезьких гір, подаровані самою природою у своєму первозданному вигляді, або темне підземелля з атмосферою темнішою за ніч, наповнене до країв суцільним мороком). Так уже склалося, що за своєю суттю це — брутал-дез-ґрайндовий фестиваль, тобто гурти, що грають подібну музику, займають більшу частину сет-лісту, але всупереч цьому факту з кожним роком ми спостерігаємо розширення в бік блеку, пагану, трешу і навіть прогресиву. Чи варто це робити — питання з доволі неоднозначною відповіддю: з одного боку, є ймовірність втратити свій статус і імідж суто брутал-фестивалю, а відповідно й частину прихильників, які всією душею й тілом віддані подібній музиці; з іншого ж боку, є можливість здобути нових прихильників за рахунок стилістичного розмаїття. У кожного з нас, звичайно, на цей рахунок є своя думка, але організатори вперто дивитимуться на фінансовий бік цієї монети. Зазначу також (для тих, хто не знає), що головним організатором, людиною без якої нічого подібного б не сталося, вже впродовж кількох років є басист гурту MENTAL DEMISE Bolt.
Гадаю, варто опустити деталі того, як ми добиралися до пункту призначення, забудемо також про 3 розбитих вікна у потязі, 2 розбитих пики там само. Слава богу, що цей потяг узагалі доїхав до Євпаторії, бо ймовірність його сходження з рейок була прямо пропорційна кількості випитого пива металхедами, яких у потязі було щонайменше сорок. Цим фактом аж ніяк не варто пишатися, а навпаки — треба дуже серйозно замислитися, яке враження залишають подібні люди в оточуючих, адже згадують завжди найгірше, а не найкраще. Але це вже лірика, до того ж сумна, проте на неї варто звертати увагу, адже, відверто кажучи, на самому фестивалі було чимало відкидків суспільства, інакше тих вічно нетверезих особистостей не назвеш. Але цей факт на тлі всього, що відбулося, був лише краплею дьогтю...
Scorpio: Київська делегація Порталу, як бачите, дісталася до місця призначення з пригодами. Я ж ще з трьома товаришами, серед яких була колега, також акредитована Віолетта Карлащук a.k.a. Sister Sinister (радіо «Буковина»), усі відрізки шляху подолали без ексцесів і благополучно дісталися до «Сонечка». Усі порталівці прибули за день до початку безпосередньо самого фестивалю, а саме у четвер, щоб мати можливість для акліматизації, час для зустрічі зі знайомими та розпиття з цього приводу спиртних напоїв. Хтось просто відпочивав, купався у морі, підставляв своє практично біле тіло нещадному кримському сонцю.
Вранці у п'ятницю ми вирушили до зали, що являла собою обтягнутий тентом великий ангар, на загальний збір гуртів. Після ознайомлення з черговістю виступів команд ми вивісили в залі свій чималих розмірів прапор-банер і вирушили на вже свій, порталівський збір, аби розподілити обов'язки.
Перш ніж розпочати розповідь про перший концертний день, ще хотілося б відзначити великий стрибок метал-базару на фестивалі. Якщо минулого року це був лише лоток з правого боку від сцени, то цього разу його масштаби значно більші. На другому поверсі навколо невеликої сцени 2х2 усі бажаючі могли придбати касети, диски переважно українських, російських та білоруських гуртів, а також футболки, нашивки та інший мерчандайз. До речі, окрім традиційної футболки фестивалю, дизайн якої цього разу явно кращий, можна було прикупити й DVD Metal Heads' Mission 5 (поспішаю зазначити, що наш портал його також успішно роздобув, тож очікуйте незабаром рецензію).
Від слів до діла. Nebel, починай.
День 1 1-а половина
Nebel: А тепер перейдемо до самої музики, власне до того, що цікавить усіх найбільше у цьому звіті. Сподіваюся, більш-менш повну картину всього, що відбувалося на фестивалі, завдяки звіту ви зможете уявити. До речі, корисним він буде не лише для тих, хто не був присутній на фестивалі, а й для всіх тих, хто там був. Адже помітити все й бути скрізь одна людина не в змозі, а ми максимально можливо старалися чути й помічати все, що відбувалося не лише на сцені, а й за нею. Безперечно, багато цікавого дізнається для себе людина, яка, прокинувшись одного разу на березі моря, запитала: «Народе, це який день фестивалю?» І дізнавшись сумну для себе новину, що останній, видала доволі солідну чергу мату та прокляла той день, коли почала пити.
Власне до справи: дійство розпочалося, як і передбачалося, 5 серпня о 14:00, до того часу люди достоювали в черзі за квитками, допливали останні сотні метрів у морі, доотримували чергові дози ультрафіолетового опромінення під пекучим сонцем або просто досипали на пляжі чи в наметі після вчорашнього перепою. І ось на сцені з'являються ведучі, так, ведучі — їх було аж двоє: один нам уже знайомий з минулого METAL HEADS MISSION — Богдан з міста Рівне (Україна) і другий — небезвісний у Києві (Україна) MC Крокодил.
І це був доволі правильний тактичний хід, адже один із них вів фестиваль українською мовою, а другий — російською. (Минулого року саме на цьому ґрунті виникало чимало конфліктів між ведучим і залою, адже далеко не всі розуміли українську).
Для початку оголосимо список команд, які виступали у першій половині першого дня фестивалю:
I.N.F. (Brutal-Death/Core) – росія HELLION (Thrash Metal) – Україна СHORDEWA (Sympho Black Metal) – Молдова MURK EXHORBITANCE (Brutal Death/Grind) – росія GLOBALIZED ABSTRUSE (Brutal Death/Grind) – Україна KAMAEDITZA (Pagan Metal) – Білорусь THELEMA (Doom/Death Metal) – Білорусь
Першою на сцену вийшла російська команда I.N.F. з Тули; гадаю, нікого не здивую, якщо скажу, що налаштовувалися вони досить довго, а звучання все одно було препоганим. Це, мабуть, їх доволі сильно розлютило — вони навіть не відіграли відведених їм (як і всім іншим гуртам-учасникам, за винятком хедлайнерів) півгодини. Їхній звук не витягнув навіть власний звукорежисер, який доволі активно працював за пультом. Як підсумок, ми почули в залі доволі невиразний brutal-death-core без бас-гітари (бо її просто не було чути на сцені) і побачили доволі непогану техніку гітариста, який старався вже як міг. Загалом я просто впевнений, що враження від власного виступу навіть у самого гурту було незадовільним — про це свідчило сумне обличчя вокаліста, якого після виступу ще не раз можна було спостерігати в залі впродовж усього фестивалю.
Далі нас вітали запоріжці HELLION, які збиралися здивувати добротним Death/Thrash metal-ом. Сказати, що їм це вдалося, теж не можу; причиною цього, мабуть, знову була якість звуку, бо в залі здавалося, що музиканти грають зовсім урізнобій. Просто впевнений, що студійний запис цих хлопців звучить принципово інакше. Просто здається, що на одному з метал-збірників доводилося зустрічати їхні композиції, які справили зовсім інше враження. Загалом, у плані стилістики «пахло» старою доброю METALLICA; відзначу також непогані соло-партії, виконувані гітаристом. Дуже порадував кавер на композицію The Trooper (в оригіналі виконувану, звісно ж, IRON MAIDEN). Забігаючи наперед, скажу, що виконання каверів упродовж фестивалю стало мало не традицією.
Виступу СHORDEWA чекав, відверто кажучи, з великим нетерпінням, бо ще не розвіялося чудове враження від їхньої гри на минулому MHM. Так, це не входить у традицію організації фестивалю, щоб команда грала два роки поспіль; мабуть, аж надто порадували вони публіку на п'ятому MHM, тому заради такого гурту можна було б зробити й виняток. Отже, виступ кишинівської симфо-блек команди: це, мабуть, було перше, що розчарувало мене за час перебування на «Сонечку». Не ті люди, не ті інструменти, не той звук, не той драйв. Гурт змінився просто до невпізнаваності. Цього разу з ними вже не виступали музиканти з OFFERTORIUM (барабанщик і скрипалька), скрипки взагалі не було, тому не відчувалося тієї таємничості й мелодійності, музика здавалася сухою й жорсткою, ще й на додачу клавішних не було чути, що аж ніяк не могло радувати. Не підсолодила пілюлі навіть поява на сцені після другої композиції вокалістки (перші дві пісні виконувалися чоловічим вокалом). Загалом, почули те, що почули… а шкода.
Далі своєю brutal-death атакою нас готові були розірвати на шматки MURK EXHORBITANCE — хлопці з Іваново (росія). Вони були першими, хто в цей день більш-менш пристойно звучав. Відточені до досконалості їхні музичні партії давали їм самим можливість сконцентруватися не на інструментах, а на публіці. Ви пробували коли-небудь протягом півгодини, з невеликими перервами (між піснями), постійно махати хаєром? Напевно, пробували — тільки потім ой як важко тримати без допомоги рук свою голову на плечах. Гурт не лише виконував подібне на сцені — двоє з них тримали ще в руках інструменти, і не просто тримали, а виконували свої шалені, швидкісні й мега-технічні басові та гітарні партії. Однією з причин усього вищеописаного є той факт, що гурт не так давно записав свій перший альбом, рецензію на який ви незабаром зможете прочитати у нас на сайті.
Менш ефектно, але аж ніяк не менш брутально звучав невідомий мені раніше гурт GLOBALIZED ABSTRUSE з міста Бурштин Івано-Франківської області (Україна). Публіку вони змушували задовольнятися залізною, монотонною, непробивною стіною звуку. Класичні в принципі брутал-ґрайндові композиції; не зовсім стандартною була хіба що присутність двох вокалістів на сцені, які не лише контрастно виглядали (один лисий, інший — його антипод у цьому плані), а й непогано доповнювали один одного. Загалом, нічого мега-видатного, але цілком задовільно.
Те, що далі було побачено й почуто на сцені, аж ніяк не відповідало моїм очікуванням — це був вражаючий виступ від мінських (Білорусь) язичників KAMAEDZITCA. Чому я кажу, що не зовсім очікував від них такого? Просто тому, що доводилося слухати їхній диск, який зовсім не вразив мене свого часу. Хлопці були чудово підготовлені до виступу — не лише музика, не лише поведінка на сцені, спілкування з публікою, а й їхній язичницький імідж, якому вони залишалися вірні не лише під час виступу, а й після нього. Було вельми цікаво дізнатися, що ж означає це таємниче слово, яким іменується гурт. Як розповіли самі музиканти, слово «Кamaedzitca» — це язичницьке свято на честь ведмедя. Дуже мені імпонувало привітання команди, коли вокаліст підняв руку вгору, почергово вимовляв слова «росія», «Білорусь», «Україна», загинаючи палець за кожним словом, а потім несподівано вимовив: «А разом — кулак», що є символом єдності братніх слов'янських народів. Музичну ж частину свого виступу гурт розпочав із молитви Велесу, яка вельми органічно вписувалась у рамки pagan metal-у. Загалом, як на мене, у перший день вони були одними з найкращих, за що їм величезне дякую!
Далі на сцені був ще один білоруський гурт, але цього разу з міста Гомель під назвою THELEMA. Чи то так вразив попередній гурт, чи то це й насправді було так, але звучали вони доволі невиразно; команда не вразила ні гітарними партіями, ні вокальними (які, до речі, виконував той самий гітарист).
2-а половина
Scorpio: Дружно перекусивши після першого удару по вухах, ми вирушили за другою дозою у вигляді:
WITCH HUNTER (Heavy Metal) – Україна PORTAL-Z (Nu-Core) – росія ABNORMYNDEFECT (ex-BUTCHERS) (Grindcore) – Молдова ANCESTRAL VOLKHVES (Black/Death Metal) – Словаччина AHUMADO GRANUJO (Brutal Death/Grind) – Чехія
Fess: Другу половину першого дня відкривали кияни WITCH HUNTER. Перша пісня — вже досить відома Crazy Machines. Одразу помітно, що звук відстроєний не ахти як, але загальний настрій вловити можна. Класика хеві-пауеру: сухий високий звук, «чистий» чоловічий вокал, швидкі ритми. На сцені все ті ж забійні соло від гітаристів Ростика та Андрія, все ті ж шалені ритми від барабанщика Віті, все ті ж відточені рухи вокаліста Олега. Все те ж гучне "Are you ready? Are you fuckin' ready for heavy-metal tonight?". Загалом, ті, хто ходив на попередні виступи В.І.Ч.-Хантерів, нічого нового не побачили… за винятком хіба що «Сюрпризу для Кіріка з NATURAL SPIRIT» — кавера на знамениту пісню гурту ARMY OF LOVERS — Sexual Revolution (вельми цікавий сюрприз, на мій погляд). Цікаво, за що йому такий сюрприз дістався.
Наступними на сцену вийшов московський гурт PORTAL-Z. Незважаючи на те, що хлопці грають в одну гітару, з порталів полився вельми драйвовий кач. Я б охарактеризував музику, яку нам представили москвичі, як певний Nu-Core. Крізь досить примітивні рифи іноді можна було розібрати уривки «інтелектуальних» текстів, що дещо погіршило враження від команди. Але коли хлопці залабали кавер на PANTERA, залу просто розірвало на шматки, і всі негативні аспекти миттєво відпали…
Гості з Кишинеу, відомі нам як BUTCHERS, вийшли під новим ім'ям — ABNORMYNDEFFECT. Вокаліст пояснив причину такої зміни досить ясно й просто: «старе найменування — відстій». Гурт продовжив сумну традицію фестивалю грати в одну гітару (хоча дійсно, навіщо у ґрайнді дві гітари?). Після перших же звуків, вивергнутих вокалістом у мікрофон, стало зрозуміло — принаймні він знайде, чим здивувати людей. Не думав, що у ґрайндовому корі може бути такий широкий діапазон, але цей хлопець показав, на що здатен. Можна було насолодитися й виском поросяти, якому у серце загнали гостру спицю, і гуркотом космічного корабля під час старту. Вся увага глядачів була прикута до вокаліста — хлопець викладався на повну. Короткі, але дуже змістовні теми доносили до розумів слухачів увесь філософський сенс brutal-grind-cor-ової реальності «Ненормальних Дефектів». Хлопці виконали кілька каверів (MESHUGGAH, NASUM), але порвав людей кавер на COCK AND BALL TORTURE у спільному виконанні з вокалістом DISENTOMBED. Давненько мене так не колбасило…
ANCESTRAL VOLKHVES (гості зі Словаччини) представили увазі глядачів добротний aggressive black/death metal. Хай особливою оригінальністю їхні рифи не блищали, але драйв був ще той. З порталів на шаленіючих металхедів прямо віяло смертю. Вокал трохи перекривав гітари, але це був, мабуть, єдиний недолік. Гурт не залишив після себе жодних яскравих вражень, але й поганого про них сказати нічого.
Закривали день уже знамениті представники чеської школи металу AHUMADO GRANUJO. Тут особливі коментарі просто зайві. Як хедлайнерам дня їм був наданий найпотужніший звук, який прямо-таки здував глядачів у перших рядах. Хлопці використали на всі 100 наданий їм ресурс звуку. Зубодробилка, влаштована командою, ще довго лунала у вухах металхедів…
Перший день завершено, і любителі важкої музики розповзаються хто куди: хтось повзе до наметів, щоб утомленим, але задоволеним, відключитися до ранку; хтось вирушає в бар за пивною підзарядкою; хтось просто йде на пляж і розпиває з друзями одну-другу пляшечку чогось, але всі з нетерпінням чекають наступного дня з новими гуртами, новими переживаннями й новою музикою…