День 2 1-а половина
Scorpio: У другий день фестивалю виступали такі гурти:
ACT OF GOD (Sympho Black Metal) – росія BESTIAL DEFORM (Death Metal) – росія ALTER EGO (Euro Death Metal) – Молдова ПОХОРОННЕ БЮРО (Thrash Metal) – Україна FOURTH DIMENSION (Deathcore) – росія GRENOUER (Techno Death Metal) – росія X-SYSTEMS (Progressive Metal) – Україна
Колектив з Пермі ACT OF GOD мені було дуже цікаво послухати, оскільки я вже знайомий з їхньою творчістю за альбомом "...For Demon". Варто зазначити, що нині гурт звучить дещо інакше, звук став важчим, і виступав колектив без скрипки. Оригінально на тлі black/death запилів звучала вокалістка. Мабуть, її оперний вокал і є тією приставкою sympho, що входить до визначення стилістики бенду. Фронтвумен ACT OF GOD дивилася на сцені вельми непогано: вся у чорному, трясла хаєром, як і решта музикантів (а також не можна не відзначити її доволі симпатичну зовнішність [Nebel]). Пісні колективу, відібрані для виконання на фестивалі, не назвеш одноманітними. Наприклад, після ритмічної третьої речі пішла Gods Don't Forgive з відмінним соляком, а на десерт росіяни переграли MAYHEM-івський Frozen Land. (читайте рецензію на альбом "...For Demon" тут)
Наступними на сцену піднявся пітерський колектив BESTIAL DEFORM. Дві гітари і 5-струнний бас натякнули на те, що зараз нас очікує дещо цікаве. Зі сцени лунав death metal, але не брутальний його різновид, якого на фесті було вдосталь, а технічно зіграний, подекуди з progressive-рифами. Та й вокаліст, який за сумісництвом є і гітаристом, не надто часто підходив до мікрофонної стійки.
Наступний гурт з Молдови, заявлений як ALTER EGO, поспішив повідомити, що тепер вони називаються чимось на кшталт DAKON. Також було оголошено, що лабають музиканти euro death metal. Насправді це виявився не надто оригінальний брутальний дез. Зате молдавани вирішили нагнати понтів, оголошуючи пісні й узагалі розмовляючи зі сцени лише англійською. Мабуть, це і є той самий Euro-імідж.
Після ex-ALTER EGO на сцені з'явився колектив ПОХОРОННЕ БЮРО із Сєвєродонецька (Україна), заігравши старий добрий трешняк. Хтось просто послухав, хтось навіть повідривався, але особливо команда не запам'яталась.
А ось наступний гурт FOURTH DIMENSION безсумнівно порадував, видавши відмінний deathcore. Не перестаю нагадувати, що, на мою думку, core-стилі взагалі найконцертніші стилі. Не встигнувши вийти на сцену, вокаліст попросив усіх підтягнутися до сцени, пообіцявши вивалити м'яска. Відмінно дивився фронтмен, стрибаючи, як це зазвичай роблять представники кор-гуртів, сідаючи на коліна. Металхеди відривалися й слемилися на повну, а після того, як відведені 40 хвилин закінчилися, народ скандував: «ЩЕ! ЩЕ!». Слід зазначити, що далеко не всі виступаючі на фестивалі гурти заслужили подібне. (прочитати рецензію на альбом FOURTH DIMENSION "Inevitability" можна тут)
пітерців змінили інші пітерці, іменитіша команда СНД-шного андеґраунду — GRENOUER. На сьогоднішній день гурт грає techno-death з елементами industrial-у. Крім гітариста, басиста, вокаліста й драмера, на сцені був заявлений як клавішник хлопець з оригінальною зачіскою-дредами, який швидше виконував роль діджея (як ви, напевно, знаєте, у таких командах як LINKIN PARK і SLIPKNOT такі теж присутні). На його квадратній установці розмістилися пульт і невеликий клавішний агрегат. Все це, очевидно, мало досить цікаво звучати, але через не надто гарний звук повністю реалізувати свої пісні ГРЕНОВЕРам так і не вдалося. Але й без цього був відіграний вельми непоганий матеріал, що складався з техно-дезових, а також death'n'roll і трохи deathcore речей. Харизматичний вокаліст Ind, як і завжди, видав добротне шоу, показавши, що він і чистим вокалом може заспівати. Двічі Індієць виступав у ролі метальника дисків, розкидаючи у натовп новий E.P. колективу "Try" (читайте рецензію тут). Сет GRENOUER для мене завершився раптово — чесно кажучи, хотілося ще.
Завершити першу половину другого дня випала честь севастопольській progressive metal команді X-SYSTEMS. Сама поява представників цього стилю на Metal Heads' Mission вже подія (до того ж доволі приємна [Nebel]). Глядачі стояли й слухали, зачаровані, красиву музику в стилі DREAM THEATRE. Ритмічні ділянки композицій змінювалися мелодійними запилами, розбавленими чудовими соляками. Звук, звісно, був трохи важчим, ніж того слід було очікувати. Не дивно, адже апарат так був налаштований. Усього «Системщики» зіграли 3 композиції. Дві з них — частина концептуальної роботи, кожна річ оповідає про певний дефект. Третя пісня — реквієм, присвячений великому музикантові Чаку Шульдінеру — лірична, але водночас подекуди ударна річ. Хоча було зіграно лише 3 пісні, X-SYSTEMS повністю використали свій час, оскільки, як і прийнято у прогметалі, кожна з композицій тривала понад 10 хвилин. Крім того, українці були єдиним гуртом, що виступав без вокаліста. Прослухавши відмінні етюди, народ розбрідався поїсти, покупатися, а хто й поспати. Хоча й перед виступом X-SYSTEMS добра половина публіки залишила залу. Популярною таку музику не назвеш… (Зате з повною впевненістю її можна назвати музикою для душі [Nebel])
2-а половина
Agressor: Ага, дійшла й до мене черга! Отже, я розповім вам про найжирнішу й найбрутальнішу частину другого дня. А саме… так, так, так, ті, хто нетерпляче повизкував у такт архібрутальному ґроулу, мали рацію — саме про другу частину другого дня я вам і розповім ;). Розклад був такий:
DATURA – Україна EPICRISE – Україна VELD – Білорусь NATURAL SPIRIT – Україна NEGLECTED FIELDS – Латвія CENOTAPH – Туреччина
З DATURA, що з'явилися після перерви на сцені, я був знайомий виключно завдяки їхній промці, яку мені довелося рецензувати. Пам'ятаю, тоді вона мені не дуже сподобалася. Проте тепер, почувши їх наживо, я кардинально змінив свою думку ;). Забійний брутал, який при мені двічі назвали «найперспективнішим українським брутал-гуртом». І хоча зі словом «най» можна посперечатися, я абсолютно впевнений, що гурт скоро гучно заявить про себе не лише в СНД, а й у Європі. Вийшовши на сцену, хлопці показали технічний і забійний брутал. Що тут розповідати — гурт вибудував перед сценою щільну стіну агресивного саунду, і попри те, що вони виступали першими після перерви, вони одразу завели публіку. Причому до такого ступеня, що на сцену вискочило двоє якихось штрихів (розвідка доповіла, що з росії), і влаштували справжнє безчинство, з онанізмом, ахтунговим стриптизом і витиранням голої дупи газетою… одним словом — мегашоу =). Зрештою їх таки зі сцени зігнали. Але за безкоштовний виступ їм дякую — постановка, та ще під таку музику, була те що треба.
Хоча не менш добре ці товариші дивилися б і з наступними нашими земляками — EPICRISE. Після відносно довгого налаштування гурт видав у натовп, що ще не встиг відійти від попереднього бенду, ще один заряд мега-порно-ґрайнду ;). Вокал чергувався від пронизливого поросячого виску до гарчливого слему. І вокалісту розповідати про всі принади допомагав басист. Поведінка на сцені гурту теж заслуговує високих похвал: носячийся туди-сюди басист, який при цьому ухитрявся кричати й грати, сіпаючийся гітарист і підскакуючий вокаліст (чувак ухитрявся у стрибку піднімати ноги мало не до грудей). Від самого початку виступу під сценою виник слем, зовні дуже схожий на якийсь смерч або вир — народ летів по колу, за годинниковою стрілкою, не забуваючи щосили штовхатися. До того ж гурт вдало побудував свій сет-ліст, кожна композиція була дедалі качовішою: після «Терору в заду» йшли «Менструальні вечори», а потім «Масаж простати». Ну і наприкінці хлопці явно вирішили добити нещасних металоїдів, видавши, на мій погляд, одну з найкласніших своїх композицій — «Педики на велосипедику». Це був просто ураган, навіть я, стоячи на другому поверсі біля магазину, не зміг утриматися, щоб не тряхнути хаєром ;). Вокалер, що зображував велосипедиста ;), і басила, що кричав як приспів назву пісні. Коротше, з неіменитих гуртів цей явно зайняв у моєму особистому топі перше місце. Окремий респект за вивішений прапор України.
Білоруси VELD, що з'явилися слідом і за заявкою грають просто death metal, дивилися бліднувато й невиразно. Як відзначили багато хто, хлопці очевидно є шанувальниками VADER, але навіть подібна музика у них виходить якось аж занадто одноманітно й нудно — немає того напору й тієї оригінальності, що передували їм. Хоча, на мій погляд, ситуація може полягати в тому, що вони виступали саме після гуртів, які усім цим володіли, і, можливо, я підсвідомо очікував продовження. Та й звук був не ахти, вокал явно перекривав усе інше. Загалом, треба буде їх якось на дозвіллі заслухати, а так можна сказати, що ситуацію не надто виправив навіть кавер на BEHEMOTH — Antichristian Phenomenon, важкий і потужний, але через це менш розбірливий.
Цього разу, очевидно, було вирішено розбавити засилля дезу за допомогою чернігівської паган-формації NATURAL SPIRIT. Що я відзначив перше — нового клавішника, який виявився ніким іншим як Бонею (для тих, хто знає ;), ми з ним потім ще зустрілися вночі в барі, де чудово повідривалися під діско-транс =)). Що ж стосується музики, то прозвучали вони поважчіше й потужніше, чим сподобалися мені більше, ніж на своїх виступах у Києві, але водночас це вже був не зовсім паган. Ледь чутні клавіші, через що був мінімум атмосферності. Особливо слід відзначити файєр-шоу, влаштоване якимись юними піроманками =) (подібних можна влітку зустріти біля Історичного музею в Києві — вони там теж таке мало не щовечора роблять). Якщо Скорпіо спромогтається викласти відео, яке він записав під час виступу, ви зможете оцінити, але імхо виглядало відмінно.
Далі з'явився один із найочікуваніших мною гуртів — прибалти NEGLECTED FIELDS. Після довгого налаштування вони вирішили порадувати всіх техно-дезом. Людей набилося на той час уже повну залу, і невтихаючий упродовж цілого дня слем поповнився новими рекрутами. Чесно кажучи, від виступу я очікував дещо більшого. Матеріал зі старих робіт — ще куди не шло, але новий не запалив абсолютно. Коротше, від їхнього виступу я трохи розчарований. До думок про неприємний матеріал додався ще й далеко не ідеальний звук.
І ось на сцені хедлайнери другого дня — турки CENOTAPH. На свій сором визнаю, що ні про цю команду, ні загалом про турецьку сцену я до МНМ нічого не знав. А як виявилося, там є вельми качові колективи. CENOTAPH вийшли на сцену урізаним складом (3 людини замість 5), у медичних халатах, і якось меланхолійно почали свій виступ. За моїми спостереженнями, публіка на них спочатку реагувала теж мляво — чи то втомилася, чи то прониклася настроєм гурту. Але після кількох пісень їм таки вдалося неслабо розкачати натовп, і після цього, очевидно, енергетика все ж передалася музикантам. Звісно, а як може бути інакше? Все ж потужний, швидкісний death metal — це вам не просто так. Щоправда, очікуваної мною «турецькості» чи якоїсь іншої «східності» помічено не було. Такий собі дез американської школи. Наприкінці заведений натовп почав вимагати продовження, гурт повернувся і зіграв 2 "extra-songs specially for you". Серед зіграних пісень — не впізнаний мною кавер на SUFFOCATION і канібалівський "Hammer Smashed Face" (а куди ж без нього).
Так закінчився другий день фесту. Закінчився, безсумнівно, у музичному, а швидше навіть митолічному плані. Оскільки, нашвидку повечерявши чим бог послав (переважно консервами й різноманітними алкогольними напоями), я, а зі мною Scorpio, L'estat і пара людей з нашого суппорту ;), рушили до найближчого бару, звідки вже долинали солодкі звуки… трансу =). Зустрівши там знайомих, ми вирушили «обмінюватися досвідом», що перетворилося на потужнішу афтерпаті, із залученням не лише сил андеґраундної журналістики, а й молдован (зокрема, наприкінці я залишився один із вокалером… здається DISENTOMB =), точно не пам'ятаю), і просто небайдужих осіб. Спати я ліг, коли вже світало.
Scorpio: До слова, я пішов спати раніше за всіх — не був достатньо п'яним, щоб відриватися під дискотечну музу або вантажитися трансом...