День 3 1-а половина
Lestat: Цю ніч я провів у спальнику, тож із першими променями сонця вже був на ногах, хоча краще сказати був і на руках, і на ногах, бо з самого ранку поліз у море. День обіцяв бути дуже спекотним і знойним. Після того як усі прокинулися, відбувся сніданок із ранковим пивом і перетиранням подій минулого дня. Після завершення сніданку всі розбрелися — хто до знайомих, хто залишився засмагати, хто пішов купатися. Але ось стрілки годинника показали «13.30», і з концертної зали почали долинати голоси ведучих. Народ потроху заворушився, натягнув шорти (плавки, штани) і потупав на фест.
У першій половині концерту виступали такі команди: DEVIL MAY CARE (Melodic Black Metal) – росія NECROZZ (Thrash Metal) – росія ETERNAL WAR (Pagan Death Metal) – Білорусь FATUM (Gothic-Doom Metal) – росія FIRELAKE (Melodic Death Metal) – Україна STUFF (Hardcore) – росія
Першими виступав російський гурт DEVIL MAY CARE. Цей колектив грає мелодійний блек-метал у форматі CRADLE OF FILTH (принаймні на своєму альбомі вони так звучать — можна навіть сказати, що це певний плагіат, настільки близький саунд до звучання Крендельків). Склад гурту: басист, гітарист, клавішник-вокаліст. Було видно, що хлопці старалися, але через поганий звук розібрати партії інструментів було важко, часто все зливалося в кашу. Варто зазначити, що вокал було чути погано, та й збивався гурт трохи. Барабанщика у гурті не спостерігалося — використовувалися раніше записані сесії, відтворювані разом з іншими партіями інструментів (що псувало враження від гурту). Та ще й, з якогось дива, вокаліст спілкувався з публікою англійською (гурт-то з росії). Оскільки народ був ще трохи сонний, слему не спостерігалося, та й просто колбасящогося народу не було. Загалом, з огляду на проблеми зі звуком, по десятибальній шкалі я б поставив 5.
Nebel: цілком погоджуся з вищевикладеними думками; також зазначу, що альбомний запис "AWE" заінтригував куди більше, аніж їхній живий виступ. Наскільки пам'ятався контент альбому на момент виступу гурту, практично всі композиції були невідомими, за винятком двох. (прочитати рецензію на альбом DEVIL MAY CARE "Awe" можна тут)
Lestat: Поки готувався наступний гурт, на сцену вийшли ведучі, які як завжди заводили публіку (хоча інколи вони відверто задовбували своїми розмовами).
Ось уже приготувавшись грати, на сцені стояв гурт NECROZZ, який, як було написано в афіші, грає старий «добрий» треш. Мужики залабали доволі добротно, відчувався професіоналізм у грі, та й звук хоч якось довели до прийнятного рівня. Вокал нагадував СОКИРУ ПЕРУНА. Та й народ почав прокидатися — був помічений слем у центрі зали. На тлі всього важкого репертуару гурту дуже приємно слухалася повільна, мелодійна композиція (шкода, назву не запам'ятав). Коротше кажучи, дуже гарна музика, щоб відпочити з пляшечкою пива!
Nebel: додам, що всі композиції виконувалися російською мовою, причому за бажання їх можна було б і розібрати; на нинішній день, на жаль, нічого не запам'ятав. Також як додаткову інформацію повідомлю, що гурт цього разу зіграв на сцені всі композиції зі свого нового альбому — загалом непогана реклама для нього!
Lestat: Знову на сцену вилізли конферансьє, і давай за своє… ну зараз не про це.
Третіми виступали білоруси — гурт ETERNAL WAR. Гурт складається з двох гітаристів, басиста, ударника й вокаліста. Грають же ці хлопці pagan death metal. Гарненько відіграли, жваво, з душею. Народ уже остаточно прокинувся: то тут, то там махали хаєрами, хтось стрибав, хтось ліз у слем. Загалом, музика нічого особливого з себе не являла — просто гарний дез без прикрас, хіба що інколи пробігали мелодійні солячки. Та ще — у гурті застосовується два види вокалу: скрим і ґроул. Звучання гурту нагадувало CRYPTIC WINTERMOON. Одним словом нормально, народ проковтнув.
Nebel: як на мене, музика являла собою куди цікавіше звучання, аніж просто гарний дез — вона возз'єднала в собі всю потугу й агресію death-у з ідейними паган-мотивами. Щоправда, класичних гімнів і вихвалянь на честь давніх божеств ми не почули, бо на сцені більше домінували жорсткі рифи.
Lestat: Ведучі — прокляття людства. Як виявилося, один із ведучих є фанатом думу (як і ваш покірний слуга); він же оголосив, що зараз на сцені виступить готик-думовий гурт FATUM. Факт включення думових напрямків до програми фестивалю не може його не радувати!!! Ось уже перед слухачами з'явився сам гурт. Почали грати — одразу було видно, що в залі не так багато людей, які шанують дум; лише дівчата почали потроху колбаситися та деякі чуваки. Ну, я як фанат цього напрямку одразу побіг до сцени. Тепер детальніше про гурт: бенд приїхав з росії (а точніше — єкатеринбурга [Nebel]), складається з гітариста-вокаліста, басиста, ударника. Добре, що звук спромоглися ще покращити, тож уже всі партії були чутні. Що сказати — музика тішила слух і душу, грали відмінно, вокал був чистим, що привносило в саунд особливого шарму. Звучання гурту близьке до ANATHEMA періоду середини 90-х. З усіх пісень, що грав гурт, особливо запам'яталася «Серце Ангела». Коротше кажучи, з усього брутального репертуару цей гурт дивився принаймні красиво. За виступ можна поставити тверді 9 (по 10-бальній шкалі), так тримати!!!
Nebel: Я без частки сумніву віддаю цій команді статус найдушевнішої на фестивалі. Гурт чи не єдиний, хто змусив спостерігати за своїм виступом із почуттям глибокого жалю, що сцену вони скоро залишать. Також додам, що це єдиний бенд, якому дозволили перебрати з часом! Їх не зупинили, навіть крики від людини, відповідальної за виступи команд… він просто стояв мовчки й насолоджувався…
Lestat: Ведучі: "Metal heads....." Натовп: "Mission" Ведучі: "Metal heads....." Натовп: "Mission" Таким чином наші «улюблені» конферансьє намагалися розігріти публіку.
Наступний гурт уже підготувався, налаштувався — і це були кияни FIRELAKE. У гурті беруть участь: барабанщик, басист, гітарист, гітарист-вокаліст. Гурт грає melodic death metal. Цей колектив уже добре відомий київській публіці за виступами на багатьох столичних сейшенах (а останнім часом колектив борознить простори й інших міст України, а також заїжджав до Молдови — прим. Scorpio). Що сталося зі звуком — складно сказати, але звучання стало поганеньким; таке враження, що звукорежисер уже перегрівся від спеки. Але навіть при такому звуці гурт старався й продемонстрував добротний, мелодійний дез. В одній зі своїх композицій гурт застосував жіночий вокал, що слухалося дуже приємно — композиція вийшла певної death/doom спрямованості. Як підсумок можу сказати: добре, але доволі одноманітно.
Nebel: Дозволю собі дещо не погодитися: прогрес команди, у принципі, очевидний. Відколи я їх чув останнього разу в Києві, вони доволі сильно змінилися в позитивний бік. Додатково скажу, що вони грають не просто melodic death, а музику в кращих традиціях IN FLAMES/DARK TRANQUILITY, але в жодному разі це не означає, що вони займаються плагіатом, як роблять багато початківців. Загалом, якщо команда продовжуватиме в таких темпах і використовуватиме більше жіночого вокалу, то їхнє звучання стане ще цікавішим для слухачів!
Коли ведучі оголошували наступний гурт, я з двома своїми колегами — Scorpio й Nebel'ом — стояли біля барної стійки (заряджаючи мобілки й акумулятор до мого цифровика — прим. Scorpio), але коли ми з Nebel'ом почули звуки ударних, то трохи здивувалися, бо звук був аж надто штучним. Перше, що спало на думку — драм-машина, але не тут то було: ми одразу побігли подивитися, що ж це таке. Як виявилося, московський гурт STUFF припер із собою на концерт електронну ударну установку. Перше враження від гурту було зіпсоване. Як було заявлено в афіші, гурт грає хардкор. Для довідки: колектив складається з гітариста, басиста, барабанщика, вокаліста. Команда приступила до гри — це був, мабуть, найпримітивніший, у плані гри, бенд з усіх виступаючих на MHM. Ударні не витримують жодної критики, звучання просто жахливе. Гітари — ой, і навіщо вони там, мабуть, так для виду, бо гітарне звучання було швидше дзижчанням і все. Вокал — хардкоровий, а ось щодо того, що співали — жах і все: «ні тексту, ні пісні», вигукувалися нечленороздільні слова, що й становило смислову частину композиції. Хоча в залі можна було побачити чимале пожвавлення (але це за рахунок приїхавших фанатів гурту — вони ходили у футболках STUFF (їх на фестиваль приїхало не менше десятка [Nebel]), а на концерті влаштовували слем і вилазили на сцену). Висновок: або хлопцям потрібно трохи переробити концепцію гурту, або нехай собі працюють на 14-15-річну аудиторію.
Scorpio: Привезення з собою «фан-клубу», як показало, дуже правильна фішка. Саме хлопці в майках команди й затіяли буйний слем, вигукували назву бенду, вилазили на сцену. Можливо, хтось візьме це собі на замітку, але з іншого боку, якщо цей механізм використовуватимуть усі повально, це виглядатиме по-ідіотськи.
Nebel: Абстрагуючись від будь-яких національних чи музичних упереджень, скажу: лірика цієї команди заслуговує просто окремої уваги, точніше — не лірика, а її відсутність. Це просто рідкісна високоінтелектуальна концепція; такого наруги над «великою могутньою» навіть мені не під силу терпіти. :(
Scorpio: А тому, під час виступу СТАФФ, мною була складена нова пісня для цього бенду: «Макарони! — Ковбаса! — Варимо жерти! — А-А-А!» До речі, час піти й поїсти перед фінішною прямою.
2-а половина
Agressor: На фінальну частину фесту були заявлені такі гурти: MENTAL DEMISE – Україна ABORTARIUM – росія BAAL ZEBUTH – росія SINFUL – росія PARRICIDE – Польща TOXIC BONKERS – Польща NAPALM DEATH – Англія
Перші на черзі — Ментали, організатори фесту. Що про них можна сказати? Гурт усім відомий, тож описувати музику великого сенсу не бачу. Зіграли як завжди досить якісно, качово; народ їх любить і на відомі бойовики відповів слемом (хоча точніше буде сказати, що він його й не припиняв).
росіяни ABORTARIUM продовжили справу MENTAL DEMISE й видали свою порцію brutal death, рясно приправленого grind-ом. Звучало все не дуже вигадливо, але тим не менше народ підтягнувся до сцени. Очевидно натхненні попередніми бендами, вони зіграли кавер CANNIBAL CORPSE — Hammer Smashed Face.
Заявлені ставропольські блекери BAAL ZEBUTH на сцені не з'явилися — начебто через проблеми з митницею у ударника, а дуже шкода. Дуже хотілося їх заслухати, тим більше що в перший день відмінно з ними попили пива в барі.
Затяглу паузу, під час якої, очевидно, розшукували ще одних блекарів SINFUL, спробували прикрити конферансьє — ну що ж, не скажу, що їм це вдалося ідеально, але спробуйте самі майже півгодини базікати ні про що…
У цей момент я вийшов на вулицю за пивком, тож більшу частину виступу пропустив, зате оцінив офігенну грозу, яка в цей момент розігралася надворі. А коли хлинула злива (через яку я, блдь, промок нахй), довелося ломитися назад.
Lestat: На сцені з'явилися дядьки й одна дівчина (хоча це я вже потім розгледів) у корпспейнті — всі одразу здогадалися, що грає цей гурт. Цей російський колектив має таку похмуру назву SINFUL, а як було заявлено в афішах, грають симфонічний блек-метал. Склад гурту: Taus — гітара, Olga — клавіші, Belf — вокал і бас-гітара, і ще був барабанщик, але його псевдоніма не пам'ятаю. Що й казати — з перших же акордів народ порвало, та й мене теж; одразу подався колбаситися. Друга композиція (здається, «Світло Безодні») взагалі захлеснула публіку та й мене хвилею саунду. По завершенні цієї пісні я побіг на другий поверх (там був мерчандайзинг) і придбав собі альбом команди під назвою «Омут». Після цього я, Nebel і Scorpio зібралися біля правого краю сцени, але коли заграв кавер на борґірівський "MOURNING PALACE", ми з Nebel'ом не могли встояти й одразу побігли колбаситися, та й народ був у захваті. (І в цей момент, о боги, пролунав грім і розігрався шквальний вітер — невже це гурт своєю люттю й гнівом викликав таку реакцію природи? [Nebel]) Після цієї пісні прозвучав ще один кавер на DIMMU BORGIR, але я вже не запам'ятав, що саме. Колектив зіграв ще одну композицію зі свого репертуару і пішов. Багато хто одразу побіг отримувати автографи й фотографуватися з учасниками гурту (особливою популярністю користувалася клавішниця). Загалом, гурту за виступ 10 — відмінно, так тримати!!!
Поляків PARRICIDE я чув до цього лише один раз наживо, у Києві, і цього разу вони мені сподобалися значно більше. Заводний брутал-дез з елементами ґрайнду й хитрими барабанними збивками. Не витримавши, я вкотре за фест поломився у слем… причому оскільки я промок, то слемився у самих плавках і до того ж босоніж. До речі, це було жахливим ідіотизмом — слемитися босоніж; ноги у мене зажили лише через тиждень-півтора після фесту ;(. Наступного разу треба брати з собою взуття спеціально для слему =). Авторству Паррісайдів належать заводні кричалки: "Заєбісча Україна!", "Заєбісча Євпаторія!", які одразу ж були підхоплені всім народом. У перекладі, гадаю, не потребує ;).
Загалом, пару слів хочеться сказати про слем. Такого потужного, тривалого й жорсткого слему я ще не бачив. Судячи з розмов, не бачили його ні в росії, ні в Білорусі. Архіідейно вбраний народ (переважно плавки й пляжні шльопанці) слемився так, наче це був останній сейшен у їхньому житті. Кількість синців, шишок і розірваних шмоток не піддається обчисленню. Крові я не помітив — сподіваюся, ніхто собі нічого не розбив. Але попри всю жорсткість слему, вражала його цивілізованість. Як тільки хтось падав, його одразу кидалося піднімати щонайменше троє людей. Все чинно, культурно й благородно (але бачили б ви це на власні очі =) — здавалося, люди вирішили просто забити й затовкти одне одного насмерть).
TOXIC BONKERS, що грають, за їхніми словами, fucking punk grind, свій виступ трохи затягнули, та й слухалися вони вже не так уважно після всієї тієї череди команд, що пройшла перед слухачами. Основна маса вже просто сиділа й чекала Напалмів, частина безладно слемилася. Не скажу, що музика поляків була надто оригінальною, але тим не менше прозвучало все так весело =). Кумедно було, коли в перший день ми з Sulpher'ом із Black Minds пили з ними пиво й намагалися блиснути своїми пізнаннями у польській. Коли вокаліста задовбало слухати, як ми знущаємося над цією мовою (особливо старався я, оскільки знав побільше слів), він сказав: «Та блін, говори російською, я сам із Іллічівська [місто поблизу Одеси, Україна]». Я офігів =).
Nebel: А я поки дещо напишу про хедлайнерів фестивалю — NAPALM DEATH. Чекали їхнього виступу майже все літо, а потім з особливим нетерпінням останні три дні, поки тривав фестиваль. І всі ці очікування були абсолютно марними — заявляю це з усією впевненістю й відповідальністю. Це не лише моя думка, це думка багатьох, із ким довелося поспілкуватися наступного дня після виступу. Особливе невдоволення висловлювали деякі знайомі москвичі, які були просто в люті від такого халатного ставлення до публіки! І я з ними абсолютно солідарний. Двогодинне очікування моменту, коли вони налаштують інструменти, навряд чи когось узагалі порадувало; у цей час народ уже почав засинати, і аби хоч якось позбутися сонливості, доводилося вигадувати собі розваги на кшталт кричалок, які доволі непогано заводили натовп…
Scorpio: Порталівцями була вигадана одна з перших кричалок: «Сні-гу-ро-чка!». Спочатку вона не надто покатила, але незабаром уже півзали підхопило радісний новорічний клич! Далі пішли класичне «Шайбу-Шайбу!», стьобне «Брітні Спірс!»; деякі особливо нетерплячі й змучені довгим очікуванням скандували «На***й!», а потім вирішили, що закордонні музиканти не зрозуміють, і переклали на рідний для них інгліш. Зрештою на «Руки Вверх!» все закінчилося, оскільки почали налаштовувати гітару, яка й заглушила крик натовпу. Зате народ надув кондом (презерватив, контрацептивний засіб, гумку — потрібне підкреслити) і, написавши на ньому назву очікуваного улюбленого гурту, пустив по залі, внаслідок чого снаряд благополучно дістався до сцени.
Nebel: Гаразд, досить про приємне, тепер про те, що засмутило, а власне — виступ. Музиканти виглядали як ніколи мляво; я, звісно, можу зрозуміти: досить тривалий і виснажливий переліт зі Швеції в Україну, але якщо ви вже погодилися дати цей виступ, то будьте ласкаві — покажіть те, чого від вас очікують. Із почутих композицій упізнаваними мною були 2 кавери: на CRYPTIC LAUGHTER "Lowlife" зі збірки каверів Leaders Not Followers 2 (там само й відео з виступу в Німеччині є), і відома переспівка DEAD KENNEDIES "Nazi Punks Fuck Off", а також найдовша пісня «Scum» з однойменного альбому 1987 року. Також можна було почути не одну композицію з культової платівки Harmony Corruption (1990). Традиційно хедлайнерів було викликано на біс, і вони відіграли ще дві пісні.
Agressor: Напалмів ми чекали 2,5 години. Це так. Але те, що тут заявляє Nebel «з усією впевненістю й відповідальністю», він може засунути собі в одне місце, а сам відправитися на вибір або до Бобруйська, або до газенвагена ;). Після виступу мені все ж удалося поспілкуватися з ними у «Сомельє», де вони разів 10 вибачилися перед усіма фанами за затримку. По-перше, вони не спали 23 години, прилетіли прямо з фесту під Стокгольмом. А по-друге, ніяк не могли налаштуватися — наскільки я зрозумів, через проблеми з пультом і, як вони висловилися, через «недостатнє знання звукорежисерами англійської мови». Щоправда, гадаю, з мовою у них усе було гаразд. Але тим не менше засинаючим металхедам довелося 2 години слухати налаштування. Це, звісно, було важко, зате те, що почалося потім…
Англійці легко й ненав'язливо перекреслили все, що зіграно й заспівано на цій сцені. Всі виступаючі гурти просто відійшли в тінь і загубилися десь у глибинах пам'яті, змітені люттю й потугою Смерті на Пальмі (вільний переклад назви одним знайомим). Барні Ґрінвей, попри те, що справді виглядав утомленим, шалено й по-звірячому викривлявся, акумулюючи лють, яку виплескував у вигляді тексту. І все це супроводжувалося біганиною по сцені. У залу йшла просто шалена енергія, що одразу ж позначилося на колбасні перед сценою. Слемів було вже два — один ближче, інший трохи далі. Мені вдалося прослемитися рівно 5 пісень, після яких я почувався, наче потрапив під каток, яким укладають асфальт. Це була справжня м'ясорубка, після якої я думав — мені тепер мало який слем страшний ;). Відчуття були просто непередавані — повітря було буквально пронизане люттю й агресією. Ні, все ж ті 2 години очікування того варті. Було виконано купу речей з нового альбому "The Code Is Red…Long Live The Code", а також старі бойовики з "Harmony Corruption", "Diatribes", "Death By Manipulation". Кавер на CRYPTIC LAUGHTER "Lowlife" просто зводив з розуму — настільки темп був прискорений порівняно з оригіналом, а на DEAD KENNEDIES "Nazi Punks Fuck Off" публіка відповіла люттю ревом.
Уже після фесту мені вдалося поспілкуватися й сфотографуватися з усіма, крім Барні, який так утомився, що відправився спати, а решта в цей час пили пиво у «Сомельє».
Післямова
Scorpio: Ось і завершився шостий за рахунком фестиваль Metal Heads' Mission. Зростання явно помітне: стильове розмаїття, 3 концертні дні, метал-маркет, географічні рамки — це те, що одразу можна підмітити. Не все, звісно, ідеально, але далеко не в усьому вина організаторів. Також поспішаю повідомити, що вже ведуться переговори про приїзд наступного року на фестиваль відмінної американської death metal формації MORBID ANGEL. Зустрінемося через рік у той самий час, на тому ж місці.
Agressor: На завершення можу сказати, що фест, якого я чекав цілий рік, завершився з купою яскравих спогадів. Сподіваюся, наступного року їх буде ще більше.
Ще хотілося б висловити антиреспект адміністрації «Сонечка» за ідіотську політику щоденного здирання грошей на вході й абсолютно хамський персонал.
Nebel: Величезне дякую всім тим, хто був там, усім тим гуртам, які радували нас своєю музичною гармонією; сподіваюся й впевнений, що наступного року вас буде ще більше, і ваша музика буде ще цікавішою й різноманітнішою.