Приїзд легендарного гурту завжди подія для метал-публіки України, а вже поготів таких грандів як OBITUARY — гурту, з яким щільно асоціюється термін «флоридський death metal». Денечок видався не ахті, лив дощ, прохолодно, вітер — загалом, до гарного настрою погода не схиляла. Але, наче на замовлення, до початку прес-конференції з гуртом небо прояснилося, засяяло сонце — загалом, з'явився настрій і хотілося цього дня просто добре провести час. Трохи про прес-конференцію: усі журналісти, що зібралися на концерті, з нетерпінням чекали саме «пресухи», аби побачити справжніх знаменитостей. Спочатку вийшов лише Frank Watkins (басист), а згодом і решта учасників OBITUARY. На запитання відповідали спокійно, іноді жартували. На запитання, чи курять учасники гурту марихуану, відповіли запитанням: «А що, у вас є?» (Усе інтерв'ю можна побачити тут). Ну, тепер варто сказати про місце проведення — концерт відбувався в клубі «Бінго», легко дістатися, приміщення просторе, щоправда ціни на пиво високі.
Гаразд, досить белетристики, приступімо до концерту. Отже, першими на сцену вийшли молдовани HOSTEEL. Видно, що гурт молодий, хлопцям років по 19, може трохи більше. Але, скажу я вам, грали хлопці добре, м'ясисто! А грають вони щось на кшталт хардкору, може трохи важчого. Причому вже на перших композиціях народ почав активно ковбаситися — так би мовити, розігріватися. А учасники бенду поводилися на сцені впевнено, спілкувалися з народом, закликали публіку поковбаситися. Грали не надто довго, близько 30 хвилин, але народ позитивно оцінив творчість HOSTEEL! Наступним на сцену вийшов уже багатьом відомий білоруський гурт RASTA. Усіх привітали. І залабали — та такого жару дали, що місця мало було, у прямому сенсі: народ уже найактивнішим чином ковбасився, відривався, навіть з'явився слем. Сам же гурт вирішив просто-таки вбити публіку й вивалював тонни важкого драйву, змішаного з електронним відривом, що загалом мало добрий вплив на публіку. Нагадаю, гурт грає у дуже специфічному жанрі — alien hate metal. Може, це суто суб'єктивна думка, але гітарний саунд можна було б зробити щільнішим, додавши ще одну гітару. Звук, мабуть, звукорежисери не надто старалися довести до доброго рівня — то й діло заваювалися клавіші. Скажу, що команда грала досить довго, народу подобалося, і з залу то тут, то там лунали радісні вигуки «RASTA-RASTA». Коротше, відмінний виступ. Одразу ж після відходу зі сцени білорусів на сцену піднялися росіяни MORTEM. Цей колектив теж добре знайомий вітчизняному метал-хеду по їхньому туру та просто по окремих виступах. Гурт грає brutal death metal у чистому вигляді, без домішок — так би мовити, «найкраща м'ясна вирізка». Щойно гурт почав грати, біля сцени скупчився натовп, причому вже спостерігався нехілий слем, то тут, то там летіло волосся. А хлопці все вивалювали й вивалювали просто-таки тонни м'яса на голови «праведних» металістів. Варто відзначити звук — а він був добрий: все було чути добре, барабани відзвучені добротно, гітари теж, навіть басок можна було виділити з загальної музично-м'ясної картини. Ну от, московські гості закінчили виступ і подалися.
Оголосили перерву на 20–25 хвилин, поки хедлайнерам налаштують інструменти, звукорежисер відновить пресети на пульті — тож народ пішов заряджатися пивом, горілкою та іншими безалкогольними напоями. Ось минуло вже близько півгодини, зі сцени подався звукорежисер, народ завмер в очікуванні. І ось — першим на сцену вийшов басист Френк Уоткінс, за ним Тревор Перес, Ален Вест, а барабанщик Дональд Тарді тим часом уже зручненько сидів «за кухнею». Коротше, самі OBITUARY на сцені «Бінго», у Києві. Публіка була просто поза собою, всі просто-таки репетували й чекали, чекали, коли ж мужики залабають нам класичний флоридський death metal. І ось почалося — спочатку пролунала вступна інструментальна композиція, по закінченні якої на сцені з'явився Джон Тарді — вокаліст гурту. Ну, тут уже народ порвало. Перша ж композиція підірвала публіку — що коїлося в залі, не передати: біля сцени все ходило ходором. Слем був уже досить масштабний, і народу, охочого послемитися, ставало дедалі більше. А OBITUARY все валили й валили, вокаліст викладався на всі 100, заводив публіку, бігав сценою, ну і, звісно ж, «співав» — і зазначу, за стільки років голос у Джона анітрохи не змінився. Посеред виступу мужики пішли відпочити на 5 хвилин, а тим часом барабанщик показував свою майстерність і видав просто-таки не те що кулеметну дріб, а я навіть не знаю, з чим можна порівняти цю пекельну молотарку. Коротше, народ сказав «ОГО» і дружно поаплодував. Ось знову на сцені весь бенд, і знову понеслося — мужики палили, видавали таку порцію драйву, що її вистачило б не на одне «Бінго». Ще один веселий момент виступу: на одній із пісень (за відсутності сет-лісту не скажу, на якій саме) вокаліст побіг до барабанщика, взяв палички й почав «допомагати» грати — виглядало весело. Мужики грали більше години, виклалися на все, і щойно відіграли — одразу ж пішли зі сцени. Обіцяли, що вийдуть попізніше до публіки, але, на жаль, за браком часу я мусив податися. Коротше кажучи, концерт вдався на всі 100 — вибуховий набір команд, добре місце, що ще потрібно для вдалого концерту.