A: У житті кожного MetalList'а завжди бувають події, які надовго залишають слід у музичній пам'яті. Події, які ти мимоволі згадуєш навіть багатьма роками потому. ROTTING CHRIST — це унікальний гурт, який залишив саме такий слід у моїй пам'яті. Ще у листопаді 2003 року вони вразили мене, та що гріха таїти — абсолютно всю публіку. І ось, минуло два роки, і кожного разу згадуючи той концерт, я сподівався побачити їх знову на українській сцені. З початку осені цього року мої надії поступово підкріплювалися чутками та новинами і врешті-решт переросли у повну впевненість. ROTTING CHRIST у Києві! Словами передати всі мої відчуття неможливо, але я можу сказати одне — ще жодному гурту не вдавалося двічі поспіль так сильно вразити мене!
Ця дія мала місце у ДК «Росток», який не бачив концертів уже близько 10 років. Відповідно, переважна більшість тих, хто приїхав сюди, були тут уперше. Я сміливо можу заявити, що така довга перерва анітрохи не позначилася на ДК «Росток», і він мені здався одним із найкращих місць проведення концертів, у яких я бував. Звісно, загальне враження було доволі зіпсоване організацією, але оскільки ніхто напевно не здивований, про це розповім трохи пізніше.
Дислокувавшись із маршрутки й сильно здивувавшись відсутністю натовпу, що тішить око (у полі зору я побачив дві групки з 20 осіб у сумі, не більше), я сміливо вирушив прямо до центрального входу в будівлю, де був зупинений двома загадковими особами, які виявилися охоронцями. «Чому загадковими?» — напевно запитаєте ви. Та вся справа в тому, що перед моїми очима постали два екземпляри флори Києва — «квіти Троєщини». Написаний на їхніх обличчях інтелект підказував мені, що я очікував побачити що завгодно, але не таке як охорону. Як виявилося набагато пізніше, дивуватися ще було рано. Вони повідомили мені, що вхід був за рогом будівлі. Визначившись із точним місцем входу й маючи ще півгодини в запасі, я подався задовольняти бажання мого фізичного та духовного «я» після довгого робочого тижня. ;)
У просто чудовому настрої трохи раніше 18:00 я пішов до входу, щоб почути приємну для вуха музику, що долинала з надр закладу, а також інформацію про те, що нікого не пускають. На питання «А що ж там грає у такому разі?!» я отримав невиразну відповідь, що містила «бичачий» жаргон упереміш із нечіткими фразами, з яких я відціджив словосполучення «sound-check». Повіривши на слово (даремно!), я терпляче чекав ще близько 15 хвилин.
Нарешті почали пускати. Вхід, як і в найкращих традиціях, був вужчим, ніж багато людей у плечах, і вів у коридор із 5 осіб, які по черзі продавали квитки / обшукували / ставили печатки тощо. Як мені здалося, на концерт прийшло не більше 400-500 осіб і сильної тисняви, звісно, не було. Загалом, краще ніж на попередньому виступі ROTTING CHRIST (хто був — знає, я про це вдруге писати не хочу, болісні спогади у прямому й переносному сенсі).
Від слів до діла — сет-ліст був таким:
STORMHOLD (melodic death, Білорусь) AWOKEN (death black, Україна) HOLY BLOOD (folk metal, Україна) TE DEUM (melodic death doom, Україна) IRATUS DOMINUS (chaos death black, Білорусь) ROTTING CHRIST (dark, Греція)
Я всередині! І моєму зору постає melodic death гурт STORMHOLD із Білорусі. Я чую останні три пісні і ось що можу вам сказати — просто вражаючий гурт. Технічний, вміло зіграний, анітрохи не сирий матеріал, відмінний вокал, майстерно зіграний кавер на SLAYER — усе це гурт STORMHOLD. Ці п'ятеро музикантів із Білорусі заслуговували місця перед IRATUS DOMINUS, і не позицією менше!
Маленький ліричний відступ (або обіцяні пояснення). Після моїх невеликих пертурбацій я потрапив у зал о 18:15, щоб побачити 30-40 осіб у залі (з них 10 під сценою) та почути три останні пісні гурту STORMHOLD. Увага, тут ми вмикаємо раціональну логіку. Дозволю собі припустити, що гурт STORMHOLD мав зіграти (і впевнено заявляю, що так і було) більше ніж три пісні. Звідси можна зробити сміливе припущення, що вони почали грати раніше ніж о 18:00. Що вже на всі 100% означає, що відповідь, яка містила словосполучення «sound-check», м'яко кажучи не відповідала дійсності. Тепер від логіки до роздумів і риторичних питань. Питань насправді лише три. Питання 1: «Чому не пускали людей, якщо вже почався виступ?» Питання 2 (випливає безпосередньо з першого): «Скільки людей було в залі під час початку виступу гурту STORMHOLD?» Питання 3: «Що подумали музиканти цього гурту, побачивши в залі 30 осіб?» "Welcome to Ukraine, we're happy to have you here!" Гурт, який своїм рівнем гри заткнув за пояс усіх, крім хедлайнерів та своїх співвітчизників. Під час тих двох пісень, які я чув, вони запалили так, що навіть у мене з'явилося бажання піти порубатися під сценою. Під них відривалися абсолютно всі люди під сценою, і це не перебільшення. Кажу це так впевнено лише тому, що за ними вийшли AWOKEN, під час виступу яких 90% залу нагадувало музей воскових скульптур (але про це вам люб'язно розповість Dargaard). Зрештою, мені навіть не вдалося їх як слід сфотографувати — всього близько п'яти фото, фоторепортаж coming soon. Палкий привіт організаторам. Додам від себе, що найближчими днями я вирушаю шукати диск цього незаурядного гурту, і вам раджу. І хай мене звинуватять у неліцензійній рекламі! Моя оцінка STORMHOLD — 8,5/10. Звук був настільки добрий і вокал настільки чіткий, що оцінка повністю відповідає дійсності.
Далі на сцену вийшов гурт AWOKEN, і я з задоволенням передаю слово Dargaard'у.
D: Іллічівський колектив AWOKEN вийшли, але заграли не одразу, а витримали доволі нехілу паузу, налаштовуючи інструменти та звук. Але й така старанна підготовка їм не допомогла. У порівнянні з білоруським STORMHOLD, AWOKEN виглядали, м'яко кажучи, сіро й нудно. Дехто після концерту висловив думку про нібито поганий звук, але особисто я чув усе прекрасно — біля звукорежисерського пульта чутність була дуже доброю. Справа була зовсім в іншому — мені абсолютно не сподобався матеріал бенду, сухо та одноманітно. Попри те, що команду й зустріли вигуками та привітаннями, після останніх пісень у залі було тихо як на Байковому — можна було говорити навіть не підвищуючи голос. Тож звідси можна зробити висновок, що виступ розчарував не лише мене. Їхній сет був затягнутий, і багато хто просто втомився слухати одноманітність, яку виконували AWOKEN. Дуже шкода, що STORMHOLD не виступили після AWOKEN. Та й загалом чимало команд в Україні, у Києві в тому числі, які в цьому стилі можуть видати продукт кращий.
A: Від себе додам, що я їм поставив 5/10, і що, напевно, стався великий непорозуміння у розстановці сет-лісту. До рівня STORMHOLD їм далекувато. І додам — звук справді був добрий.
D: Наступними за ними з'явилися учасники християнського фолк-метал проєкту HOLY BLOOD. Як я тепер розумію, це не фанатичні християни, якщо вони грають на одній сцені із затятими сатаністами, і тим паче з такою назвою — ROTTING CHRIST. Мені здається, якщо гурт дотримується якоїсь релігійної ідеології, то це має бути не тільки в текстах, а й у діях. Я, звісно, розумію, що музика важливіша, але навіщо тоді всім кричати про те, що «ми християни»?! Якось нелогічно. Чи сили зла та добра зібралися помиритися?.. Коротше, виступ цього бенду був не в тему. Через усе це об'єктивно оцінювати лише музичну сторону гурту нелегко. Послухавши кілька пісень усе ж дуже непоганого фолк-металу, я вирішив усе-таки вирушити на вулицю, випити трохи пива та покурити. (До слова: у залі курити та вживати алкогольні напої було заборонено, хоча дехто на такі заборони забив, але я вирішив не порушувати порядок, та й трохи освіжитися на повітрі). Вийшовши на вулицю, я спостерігав неприємний інцидент — розборки скінів із металістами. Як мені потім повідомили, це був не єдиний випадок, і того вечора хтось таки постраждав від рук бритоголових, що називають себе скінами... Напевно, ці перці дуже круті, коли накидаються вдесятьох на одного-двох, або коли штовхають дівчат у спини, прикриваючись модним словом «слем», та й загалом це дуже «культурні» особини. Відвідувачі концерту були невдоволені, і сподіваюся, організатори це врахують.
A: Одразу після їхнього виступу MC Крокодил познайомив зал із майстром-на-всі-руки та доволі скромним музикантом гурту HOLY BLOOD. Пити, мабуть, усе-таки треба менше, бо я так і не згадав, як його звати. Під час виконання композицій він умудрявся грати на кількох народних інструментах одночасно і доволі непогано. Оцінка HOLY BLOOD — 6,5/10.
D: Наступним, як і анонсувалося, вийшов відомий київський колектив TE DEUM. Грали добре, злагоджено, чітко, але от не чіпляло — і все. Я був шість разів на виступі цієї команди, і хоча бувало, що звук був на порядок гірший, саме цього разу мене не поперло. Музиканти виглядали якось дивно й трохи пафосно, у цій справі їх перевершили лише IRATUS DOMINUS. Грали «Унеси меня в даль», «Город в Огне», «Клон», «Бутылка №5», «Бездна» та ще пару треків на початку, які ідентифікації не піддаються, бо я не чув, як оголошували назву (а може й не оголошували), а на дисках цих пісень ще немає, хоча альбом мав вийти ще минулого року... але це вже інша історія.
A: З TE DEUM було пов'язано ще дві потішні історії. У першій ми дружно сміємося разом із MC Крокодилом (або в моєму випадку — з MC Крокодила), якого на сцені настиг дух Петросяна — він чомусь цілком непідробно сміявся з Каннібала з приводу довжини його волосся. Другу потішну історію я дозволю собі назвати «Пляшка. Повернення». Вже ніхто не дивується, що кожен виступ TE DEUM супроводжується численними (і в 90% випадків марними) проханнями фанів зіграти незабутню «Пляшку». І цей раз нічим від інших не відрізнявся. У цьому я був повністю впевнений, оскільки Каннібал навідріз відмовився грати цю композицію. Навіть умовляння всіх учасників гурту не допомогли. Курт повідомив залу, що грати цю пісню вони не будуть, натомість порадують усіх не менш улюбленою нами композицією «Тліючий світ». І ось увімкнувся фон, чуються знайомі рифи, але я відчуваю, що щось не те. Звук обривається, і я цитую Курта: «Уфф, злажали, буває. Ладно, зараз ми вам щось заграємо...». Я, на жаль, не зрозумів справжні причини цієї пригоди й щиро сподіваюся, що вони суто технічного походження. TE DEUM — 7/10. PS: Як вам спортивний костюм Курта? ;)
Наступними на сцену вийшли ще одні гості з Білорусі. Гурт IRATUS DOMINUS визначає свою стильову належність як chaos death black metal. Якщо чесно, я не до кінця зрозумів, що означає chaos у їхньому випадку і як узагалі може chaos миритися з death — за визначенням ритмічним стилем металу. Але не подумайте, що мені не сподобався цей гурт! Навпаки, майже нічого хаотичного в їхній музиці мною помічено не було, і гурт, на мій погляд, дуже й дуже непоганий. Особливо мене вразила кількість учасників IRATUS DOMINUS — троє! Як на гурт із трьох осіб, вони грають просто на висоті — відмінний звук, майстерні рифи, одним словом — якісний death black. Їхні, як видно, фірмові хаотичні вставки здебільшого цілком доречні й надають особливої важкості та колориту їхнім творам. Ця команда однозначно вміє давати виступи. Обидва гітаристи в корпспейнті, фронтмен у штанах хакі та з гітарою, на кінці якої можна було побачити фігуру, обрисами схожу на роги якоїсь інфернальної істоти. Фронтмен, власне, розмовляв із публікою лише гроулом і перед кожною піснею щонайменше на особливій ноті оголошував її назву. Першу пісню він «дозволив собі присвятити Фрідріху Ніцше»; пізніше народилися ремарки на кшталт «гурт IRATUS DOMINUS або ФРІДРІХ НІЦШЕ». Судячи з реакції публіки, гурт ну-майже-порвав. Почасти через те, що багато хто вже не міг дочекатися ROTTING CHRIST, почасти від певної втоми аудиторії, поєднаної з незнанням матеріалу. На свій сором скажу, що я теж чув їх уперше.
IRATUS DOMINUS отримують від мене 9/10. (З урахуванням того, що нікому не відомим чином десь у районі TE DEUM звук трохи зіпсувався й вокал було чути погано (гітари були ненабагато краще), гості з Білорусі відіграли на тверде друге місце всього концерту). Хоча, чесно кажучи, вони й заслужили цю оцінку, але тоді ROTTING CHRIST треба ставити 12 за 10-бальною шкалою.
І ось настав час ROTTING CHRIST! Усі ми з нетерпінням стежили за будь-якими рухами на сцені. У цій невеликій перерві я ще раз зустрів Лестата, ще одного співробітника нашого порталу. Як кажуть, ми з ним та з Dargaard'ом рубалися мало не на брудершафт.
ROTTING CHRIST та Dargaard:
D: Нарешті вийшли самі ROTTING CHRIST! Зал привітав греків скандуванням ROTTING CHRIST — ROTTING CHRIST! Хвилин десять гітарист і барабанщик налаштовувалися й вирішували технічні проблеми: звукорежисер ніяк не міг вимкнути фонограмний запис хорів і клавішних із моніторів. Останнім на сцені з'явився Сакіс, зал вибухнув оваціями і понеслося! Усе почалося зі справжнього епічного бойовика Thy Wings, Thy Horns, Thy Sin з останнього релізу. Повний екстаз! Апокаліптичний хор, змінний ритм, красиві гітарні мелодії — таке чудове начало виступу грецьких монстрів! Після третьої пісні Сакіс привітав киян після дворічного очікування, а також сказав: «спасибо, Киев», від чого публіка була у захваті! Далі стався ще один неприємний момент — посеред пісні бритоголові влаштували масове штовхання металістів і один одного в натовпі, що рубався, розмахуючи своїми кінцівками — це, до слова, не називається слем. Якось пригадується, як на якомусь сейшні ті, хто слемився, штовхали один одного на одного мирно стоячого металіста, йому це врешті-решт набридло, і хлопець, розлютившись, почав бити руками й ногами тіла, що пролітали повз. Незабаром усі вгамувалися — добре, що хлопець був немаленький. Це до того, що не треба втягувати в це заняття тих, кому це не подобається. Сакіс, до речі, теж це помітив, і йому це зовсім не сподобалося. Але, на щастя, це тривало недовго.
Далі один за одним обрушилися ураганні хіти з Genesis та Sanctus Diavolos: Athanati Este, Serve In Heaven, Sanctus Diavolos, Under The Name Of Legion, In Domine Sathana, Visions Of A Blind Order. Звук покращився порівняно з початком виступу, що не могло не радувати, і народ рубався на повну. Під час попереднього концерту, граючи Under The Name Of Legion, Сакіс зняв із себе футболку й облив себе кров'ю, що виглядало дуже ефектно; видно, повторюватися він не захотів, і тому вніс дещо інші зміни у виконання цієї композиції, перейменувавши її на Under The Name Of Fuckin' Legion. За поведінку музикантів на сцені можна ставити 5/5.
Гримаси Сакіса та майстерна поведінка, якою й має відзначатися фронтмен, заводили публіку ще більше. До того ж він увесь час спілкувався з публікою, не даючи відволіктися ні на мить від сцени. Справжнім подарунком для фанів стали хіти зі «старих» культових альбомів: After Dark I Feel, King Of A Stellar War і особливо Non Serviam! Після цього треку греки почали збирати манатки й іти зі сцени, але публіка не мала наміру просто так відпустити музикантів, і весь зал вимагав виходу на біс. Хлопці недовго змушували чекати розпалену публіку і, повернувшись, одразу видали швидкісну You Are I з Khronos. Руки, чиєсь волосся, блискучі прожектори — все злилося воєдино. Потужний заряд енергії та емоції переповнювали мене, і я відривався з усіх сил.
Хлопці також нехіло порадували й Арсеона, зігравши Sorrowfull Farewell з його улюбленого альбому A Dead Poem.
A: Справді, я був близький до розчарування, бо після того, як вони почали збиратися, я втратив надію почути хоча б одну з найулюбленіших композицій. Але вони повернулися й зіграли Sorrowfull Farewell — мене просто порвало. А минулого разу вони грали мою найулюбленішу пісню — Der Perfekte Traum, під час якої я був в екстазі. ROTTING CHRIST рулять!
D: Закінчилося все рукостисканнями та роздачею автографів, я залишився дуже радий, оскільки отримав автограф від нового гітариста (автографи решти учасників маються ще з минулого разу =)). Виступ вдався на славу, і музиканти, і фани ROTTING CHRIST залишилися задоволені. Втомлені, але щасливі, ми вирушили на метро, попиваючи пивко й ділячись враженнями, яких у всіх залишилося предостатньо.
Залишається лише додати, що Jolly Roger влаштували нам чудове свято, хоча й не обійшлося без неприємних моментів організації та недоліків. Чекаємо наступних добрих концертів.
A: Скажу ще кілька слів. Організатори — молодці, все чудово, тільки от охоронці та скіни виявилися містичним чином знайомі, і взагалі така охорона неприпустима, оскільки саме вона впустила до залу людей, які кричали «Зіг Хайль». Їх, мабуть, лише могила виправить, а поки їх треба просто банити з таких заходів та й годі. Концерт просто супер, Jolly Roger — величезне дякую, так тримати!
************* D:
ROTTING CHRIST + Зал + Апарат + Світло + Охорона – Кількість команд – (трьох бендів розігріву вистачило б із головою.)
Хочу побажати удачі організаторам надалі, все, крім охорони, на високому рівні.