UMBRA ET IMAGO у москві

UMBRA ET IMAGO у москві

москва, росія · 16 лютого 2007 р.

Коли йдеш на концерт гурту, основою концертної програми якого є сценічне дійство та шоу-елементи, вдруге, відчуваєш певні побоювання. Чи не буде та ж програма, та ж постановка, ті ж ефекти, все те ж відпрацьоване й ретельно відрепетируване уявлення. Щоправда, в деяких випадках харизматичність і талант фронтмена відсувають усе супутнє на задній план. Яскравий приклад — KING DIAMOND, який своїми унікальними акторськими й вокальними даними змушує забути про можливі огріхи уявлення.

Після концерту UMBRA ET IMAGO минулого року було зрозуміло наступне: основний акцент навмисно й навіть форсовано робиться на шоу — при цьому музична частина залишається на другому плані. Можливі деякі неточності, що містять ознаки халтури, оскільки увага публіки зосереджується на видовищній частині. Моцарт відкатав минулий тур в амплуа божевільного середньовічного вченого, прикриваючи свою знамениту лисину величезною шапкою, випустив DVD. І ось, гурт знову приїхав.

Людей цього разу виявилося значно менше, мабуть пов'язано це з тим, що минулий концерт не можна назвати вдалим у повному сенсі цього слова — ті, хто чекали цікавої музичної програми, були розчаровані фактом максимізації театралізованої еротики за рахунок, на жаль, музики, виходило, що не еротика доповнювала музику, а навпаки, крім того, був доволі посередній і погано відлаштований звук. Можу сказати точно, що всі шанувальники творчості колективу, які не прийшли цього разу з означених причин, неймовірно прорахувалися. Втім, про все по порядку.

Час — 20.20, у залі клубу «Точка» світло вже максимально зосереджене на сцені, людей небагато, на вигляд чоловік 300, не більше, на подив більшості концерт починається з таким незначним запізненням, внаслідок чого багато відвідувачів концерту цього дня запізнилися. Звучить Інтро, під час якого на сцені з'являються послідовно ударник та басист із гітаристом. Басист Лутц Деммлер обдаровує всіх своєю широкою променистою посмішкою, тоді як інтро перетікає у клавішний семплований вступ до композиції «Marchenlied» з альбому 2004 року, під час якого на сцені з'являються дві дівчини, ті ж, що й 11 місяців тому, вони тримають чорну завісу, музика стає голоснішою і… ударні, бас і гітара починають концерт, синхронно з ними завіса падає і весь зал оваціями зустрічає людину в хутряному плащі з виголеною головою, з якої звисають два довгих локони, жодних шапок, порівняно з минулим разом, на Моцарті просто тонна гриму, за стилістикою він нагадував корпспейнт Ґалдера з DIMMU BORGIR. Виглядало це неймовірно пафосно, претензійно й водночас велично. Водночас уже можна було відзначити найприємнішу сторону — найчистіший і феноменально відлаштований звук, що не викликає жодних нарікань. Звучить ця блискуча пісня, відмінна вокальна сторона — якості якої приділяється набагато більше уваги, ніж у минулий приїзд колективу. До речі, щодо сет-ліста розбіжностей практично не було, окрім цієї пісні була лише ще одна, що не виконувалася того разу — «Pralat», більш того, у всьому решті сету навіть порядок виконання було повністю збережено. Та ж стрімка «Dunkle Energie» другим номером, де Моцарт переходить на рикаючий вокал, наступна за нею «Egoismus» і т.д.

Якщо дівчата цього разу виходили рідше, і їхня програма була скорочена, то зал брав участь значно більш насичено. Але спочатку про дівчат — та ж блондинка й брюнетка, роль блондинки не змінилася — вона жертва, як факт зазначимо, що жертва на доброму такому місяці вагітності, що миттєво викликало поголос і пересуди в залі. Що стосується брюнетки, вона по-раніше бек-вокалістка в цілій низці пісень, але основна її роль, звісно ж, видовищна.

На одній із пісень Моцарт допомагає одній із дівчат у залі забратися на сцену, після того як це відбувається, Моцарт бере її на руки й промовляє в мікрофон «Good Bye, Thank You», тут же з сусіднього мікрофону чується підступний голос Лутца «Моцарт, зачекай, зараз не час, поки що треба закінчити концерт», невдовзі на сцені з'являється ще одна дівчина із залу, а перша починає роздягатися, роздягнувшись до білизни, ця дія закінчується. Більше подібного протягом концерту не було. Наступними піснями можна було з задоволенням насолоджуватися блискучою музикою. Чесно кажучи, багато в чому прикро, що гурт, а точніше Моцарт, який визначає весь творчий процес, зовсім забув про готичну складову музики! Я підкреслю, що кажу саме про музику. Перший хіт гурту «Gothic Erotic» був повністю витриманий у традиціях готік-року, жодних рифів, одноманітна ритмічна сторона, похмурий, іноді ниючий, іноді кричущий вокал, багато клавіш. Вже багато років гурт працює виключно в металічному жанрі. З іншого боку останній альбом уже з точки зору металічної музики дуже цікавий, мелодійний і різноплановий. Причому на концертах, як це часто буває з багатьма гуртами, звучання набагато важче, ніж у студійному варіанті. Зазначимо, що абсолютна основа сет-ліста — останній альбом колективу. Із 12 пісень добісової частини — 8! з останнього повноформатного альбому «Memento Mori» 2004 року. Решта альбомів була зачеплена фрагментарно. Ефектним винятком ближче до кінця основного сету стало виконання «Sagt Nein», що є доволі жорсткою й грубою карикатурою на Гітлера, наприкінці Моцарт зняв кітель і кашкет, у яких він співає цю пісню, попередньо вигукнувши «Love and peace over the world! Fuck The Military». Цього разу в залі, на щастя, не знайшлося недорозвинених приматів, що здіймають руку й розгортають нацистську символіку. Минулого разу це виглядало безглуздо, бо карикатура доволі явна й однозначно спрямована. Пацифізм, терпимість і максимальна свобода — чи не головні філософські гасла в концепції гурту.

Перший біс, під час якого Моцарт вийшов із нежартівливою відеокамерою, знімаючи зал, розпочався з «Mea Culpa», як і минулого року цей ненормальний стрибнув у зал, причому з розбігу. Щоправда назад йому довелося дістатися самотужки, практично всю цю пісню, що є своєрідним стьобом над дез-металом, виконав басист. «Machina Mundi» з альбому 1998 року завершила перший біс, а другий розпочався з «Kleine Schwester», яка поряд із Horst Du Mein Rufen, що увійшла до основного сету, є найстарішою піснею з усіх, що виконуються колективом протягом останнього часу на концертах — обидві пісні з альбому 1996 року «Mystica Sexualis». Вінчала концерт, зрозуміло, «Rock Me Amadeus». Під дружні розспіви півторагодинний концерт завершився, залишивши виключно приємні враження.

PS веселий факт, при вході до клубу в мене спитали паспорт, як з'ясувалося пізніше, перевірялося досягнення 18 років. Мабуть, охоронець не дуже вдало оцінював вік людей, бо більшість запитаних переступили і 18-, і 20-річний рубіж.

Підготовка матеріалу — Alan

Особлива подяка SPIKA MERCHANDISING за надані акредитації

Сет-ліст Intro Marchenlied (Liebeslied) Dunkle Energie Egoismus Lieber Gott Schlag Mich Horst Du Mein Rufen Sweet Gwendoline Stalker Pralat Sagt Nein Memento Mori Ein Letztes Mal біс 1: Mea Culpa Machina Mundi біс 2: Kleine Schwester Rock Me Amadeus (Falco cover)

Фоторепортаж (автор McAllen)

Автор: Alan