Ох, і втомився ж я від рівних альбомів — ні полаяти, ні похвалити. З одного боку — кілька трансгалактичних хітів (хоч просто зараз вийду на вулицю, скандуючи «Spread Your Fire»), з іншого — нудна, малосоковита, пафосна музика. Здається, більшість попсових альбомів будується за таким самим принципом... Отже, бразильська ANGRA продовжує штурмувати європейські пауер-бастіони, наочно показуючи, що й на нерідній землі здатна повибивати чимало пуху з місцевих подушок. Швидкісні колискові, що стали вже прокляттям пауер-сцени, у випадку ANGRA гудуть і зовсім на швидкості світла, не рятуючи, однак, подеколи від позіхань. Дистильований звук (лабораторія Саші Паета, здається?) вже знайомий шанувальникам амазонської кавалерії, знатні гості в особі Ханзі Кюрша та Кая Хансена теж давно стали доброю традицією. Як підсумок, із «Temple Of Shadows», попри всі витрачені на нього зусилля, гурту не вдалося уникнути липкого ярлика «просто гарного альбому» в канві стилю, що вироджується. Не відмінний, але міцний реліз. Насамперед для фанатів.
