Не надто зрозуміла обкладинка: ніч, на задньому плані замок, у центрі картини величезний павучисько (ну прям Шелоб із "Володаря Перснів") замахнувся на оголену грудасту дівчину. І що ця комаха в ній знайшла? Погладнішу б жертву підшукав, він же її для їжі намітив, чи ні? Або ж він погано знає закони біології і думає, що особина людського роду цілком може відкласти личинки павуколюдей чи людинопавуків? Гаразд, може дівчина це комерційна фішка, злямзена у блекерів. У такому разі її треба було зробити покрупнішою, щоб одразу впадала в очі, хех. Гаразд, залишимо обкладинку, бо диск цей мають купувати через музику, а для іншого є спеціалізовані видання та телепередачі з обмеженням за віком. Умовно всі (а їх 15) композиції можна поділити на дві категорії: з органом та без нього. Ті, що без величного інструмента, нагадують частково STRATOVARIUS з креном у прогресив. Але є й повільні, майже виключно гітарні композиції, а також гарна рок-балада My Son And I, наприкінці якої незрозуміло навіщо додали шум морського прибою. Ну, ні до чого це було робити. З органних композицій особливо яскрава - Tota Pulchura, причому орган тут справжнісінький - Church Grand Organ. Орган один із найулюбленіших моїх інструментів, але він зовсім не слухається у такому невеликому приміщенні, як кімната. Звуку такого гіганта необхідний простір, воля. Мені раз доводилося слухати орган у найбільш підхожій для цього обстановці -- в одному із соборів Львова. Це було воістину чудово! Так, ще слід зазначити, що добра половина всіх пісень інструментальні. Що прикметно, саме композиції з вокалом віддають стратоваріусівщиною, інструменталки ж - буйний політ прогресивної фантазії італійців. На мою думку, ARACHNES слід було детальніше продумати композиції і не ліпити стільки пісень на альбом. Цілком можна було об'єднати кілька тем із різних композицій у рамках одного треку. Та й окремі пісні, чесно кажучи, здаються занадто схожими.
