O.: "Що спільного між курячим яйцем і командою ARCHETYPE? Здавалося б, дурне запитання, ан — ні! Порівняємо яйце з музичною командою: шкаралупа — це жорстка основа яйця, під якою надійно зберігається животворна начинка, здатна перетворитися на самостійну курку, яка продовжить висиджування наступних поколінь... Видуємо з яйця його вміст — отримаємо творчість ARCHETYPE (безплідне яйце ідеальної форми): тверда жорстка шкаралупа — його музичне обрамлення, технічно ідеально виконане, але абсолютно порожнє, нічим не наповнене, бо протягом 70 хвилин нудного рубілова простежуються банальні рими й повне смислове відключення гурту від реальності... Загалом на 15-й хвилині прослуховування мене зморив глибокий сон...
P.S. Але хочу все ж віддати належне музичній винахідливості членів команди: у всіх яйцях ;) є повітряна прошарка, якою є у творчості цього колективу РІДКІСНІ проблиски оригінальних музичних тем..."
C.: "Три роки йшов до видання дебютний диск американського квартету ARCHETYPE — від кустарно-болванкової редакції у 2000-му, минаючи мізерний тираж на крихітному лейблі у 2002-му, до серйозного міжнародного релізу на «значку» Лімба Шнура минулої осені. Сухий, методичний пауер-прог відмінно вписався в ростер Limb Music, і без того перенасичений комбінацією з двох «П». Що сказати, ARCHETYPE мають у кишені пару тузів, здатних зіпсувати настрій європейським драконоборцям: ох уж ці завзяті трешеві розгони, пляшучі на вугіллі чортенята фолку й цукрові переливи кастильських рапсодій. Уммм, солодко... здавалося б. Але не все так безхмарно. Коли від кілометрових соло й звивистих барабанних збивок у голові стартує процес шарикозаролікування, всією палатою дякуємо штатівським розбійникам розкотистим бармалейським хропінням. Як підсумок, "Dawning" — рівний, без сюрпризів, закономірний альбом, цілком типовий зразок не найоригінальнішого з підстилів важмету. Найкращі речі — "Hands Of Time" і "Visionary".
Альбом наданий концерном «Група «СОЮЗ»"