BARBARITY

"Не долбіжкою єдиною живий дез-метал", — ось що мені захотілося сказати авторам цього твору після кількох пісень. Початок альбому, очевидно, становить інтерес лише для драмерів: на передньому плані явно домінують ударні. Спочатку прикольно, потім починає набридати, все ж таки урізноманітнити ударні партії виявилося досить складно. Решта інструментів чутні…десь там, удалечині, вокал також нічого особливого не являє, звичайний такий гроул. Ситуація потроху починає змінюватися до середини альбому, і вже з 5-ї пісні ми чуємо, що гітари у гурту все-таки є в наявності, і грати на них вони начебто вміють. Але все одно здебільшого їхні ролі епізодичні: на початку пісні та в нечастих програшах. А так…нічого незвичного, часом просто одноманітно. Загалом рекомендую в основному драмерам, їм має сподобатися.