BLACKMORE'S NIGHT

Вусатий менестрель Річі Блекмор в моїй уяві завжди асоціювався із сервантесівським Лицарем Сумного Образу — вічним мандрівником і безстрашним переможцем вітряків. "Beyond The Sunset" — це перерва у вічних мандрах. Річі та його муза Кендіс Найт (той рідкісний випадок, коли творця з музою єднає штамп у паспорті) сидять біля вогнища на високому пагорбі, милуються заходом сонця і згадують минулі роки, інші землі й світи, сміються з того, як уперше кохали, і тужать за навіки втраченим. Мабуть, з нині існуючих сімейних підрядів у музиці, BLACKMORE'S NIGHT — найуспішніший, і з "Beyond The Sunset" ми маємо своєрідний синопсис — збірку найкращих речей — той базис, на якому виросте прекрасне продовження BLACKMORE'S NIGHT. Так, "Once In A Million Years" — єдина нова пісня на альбомі — є першою цеглинкою у великому будівництві. Сама її історія цікава. Зі слів Кендіс, пісню, яка потім стала "Once In A Million Years", вони вперше почули по телевізору у виконанні невідомої німецької співачки. Вражені красою і проникливістю мелодії, подружжя так захотіло її переспівати, що обдзвонило всі радіо- і телекомпанії, які могли б допомогти вийти на правовласників пісні, але зазнало невдачі. Тому довелося пісню нахабно "зіпхнути", змінивши текст і помістивши її на компіляцію, звідки якщо що й видалити не шкода. Крім іншого, на альбомі можна знайти нову версію "Ghost Of A Rose", а також багато інших балад якраз для побачення при свічках.