BLAZE

Не знаю, чого раптом критики так погано сприйняли альбоми Мейденів періоду вокалювання Блейза Бейлі. Та й на самого нього бочку котили. Мені, наприклад, Virtual XI подобається досі. Пригадую той серпневий день, коли я, будучи 13-річним пацаном, купив собі на касеті цей альбом. Відтоді й почався період активного захоплення метал-музикою. Тож для мене дядько Блейз "свій чувак" :) На жаль, три попередні роботи британця я не слухав, тому оцінювати спів Бейлі можу, лише порівнюючи з його роботою в IRON MAIDEN. Отож, співає Блейз у своєму сольному проекті на порядок краще. Так, гадаю, він і тоді міг так співати. Самі подумайте, Мейдени б не взяли на заміну Дікінсону хренового вокаліста! Просто щось не заладилось, може соромився, ги. У музичному плані теж дуже сильний матеріал, жорсткий такий хеві. Є на альбомі речі, що чіпляють з першого прослуховування. На вкладці в промо-диск також написано про історію створення цього альбому. Річ у тім, що Бейлі мав певні проблеми зі здоров'ям, особливо допікала алкогольна залежність. Останньою крапкою цього важкого періоду став момент, коли музиканта на вулиці підібрала поліція й зателефонувала дружині, щоб та прийшла забрати чоловіка. Після цього Блейз зрозумів, що треба гальмувати. Усі його переживання, весь цей проміжок життя і відображено в ліриці до "Blood & Belief", як він сам співає в останній пісні: "It's is the soundtrack of my life".