Отже, брутальні товариші зі США вирішили порадувати нас новим альбомом. Останнім часом у них намітилася тенденція випускати по альбому за 2 роки, і цей не став винятком. Реліз його був намічений на 8 березня (хе-хе, подарунок фанаткам), однак знайти його в мережі можна було вже з січня. Отже, що в нас тут. Канібали залишилися вірні собі, все той самий шалений ритм, все той самий гроул Джорджа Фішера, все ті самі швидкісні соляки. Ось тільки шкода, що вокал і ударні звучать занадто гучно й трохи заглушують усе інше. Та й для гітариста Джека Оуена цей альбом виявився останнім — нещодавно він покинув гурт. Тематика текстів залишилася колишньою, на нас чекають різноманітні збочення, розчленування тощо, здійснені на кладовищах, у моргах та інших обладнаних місцях. Ну, загалом, усе як зазвичай, а ось музика дещо змінилася, зокрема з'явилися так звані (названі мною) "повільняки", якщо це можна назвати повільняком. Звучить вельми своєрідно й оригінально, наприклад заголовна композиція The Wretched Spawn. Загалом альбом справляє досить приємне враження, але трішки бракує чогось такого. Мій вердикт — обов'язково слухати, а особливо фанам, як-не-як Канібали вони й в Африці Канібали.
Список пісень
- Severed Head Stoning
- Psychotic Precision
- Decency Defied
- Frantic Disembowelment
- Rotted Body Landslide
- Cyanide Assassin
- Festering In The Crypt
- Nothing Left To Mutilate
- Blunt Force Castration
- The Wretched Spawn
- Slain
- Bent Backwards And Broken
- They Deserve To Die