DANZIG

Останній на цей момент альбом від батька американського хеві-року. Проводячи паралелі з останнім же диском Еліса Купера, не можна не помітити прагнення маститих динозаврусів оточити себе гідною порослю молодняка. До чого б це?.. Ну та гаразд... Тріщить кінопроектор... Нова порція трансцендентального мороку забирає нас у подорож кривими провулками, де томно видихають у ніч розчахнуті двері опіумних курилень, а опівнічні мандрівниці кидають сповнені хижого очікування погляди з-під паперових вій. Ласкаво просимо до світу, де людці постають неотесаними буратінами, де тіні потворних карликів перешіптуються мовою глухих і де крізь туманну порожнечу ґоблінського лабіринту лунає Його голос: засуджуючий, владний, лютий... Шершаві звукові ландшафти, рідкісні відблиски далекого світла на поверхні смоли відчаю, що закипає. Історії, розказані знайомими словами, але такі, що оповідають про настільки запредільні міражі, що стеля пружинить об голову... Щось красиве й зухвале, чорно-біле й страшне, як фільми Боріса Карлоффа...