Не приховуватиму, до нескінченної хвилі позитиву, якісного стьобу, гарної та чіпляючої музики я приготувався ще до початку прослуховування 6-го альбому одного з найунікальніших і найнеординарніших гуртів на сучасній важкій сцені. Музика DIE APOKALYPTISCHEN REITER — це музика без жанру, тут і мелодік-дез, і хеві, і епік-фолк, бідні критики вже зламали голову, як би назвати жанр гурту, але чи в цьому суть? На мою думку, лідерові колективу Фуксу на це глибоко байдуже. Він просто створює шикарні альбоми й не забуває підколоти колег по важкому цеху.
Альбом відкриває швидкісна "Friede sei mit dir" з епічною спрямованістю та миттєво запам'ятовуваною мелодією. Повеселилися над СРСР (обов'язково подивіться кліп до цієї пісні), рухаємося далі. "Riders on the Storm" — початок пісні дуже підійшов би для KMFDM у їхньому сучасному звучанні, але несподівано жорсткі індастріальні рифи переривають акустикою, виконаною то чи на мандоліні, то чи на балалайці, та найпафоснішим приспівом — у такому ритмі вся пісня й проходить. "Seemann" побудована за принципом народної пісні, причому основну частину розбавляє ліричний приспів, зроблений у ритмі вальсу, а ще ми чуємо скрипку. "Der Adler" — тут уже просто стає смішно, бо пісня починається в дусі SONATA ARCTICA. Пісенька надзвичайно гарна й дуже попсова… "Revolution" вже просто пришпилює до землі, бо акустична вставка написана в стовідсотковому мейденівському дусі, але це ще не все — пафосні клавішні програші вас теж очікують. Стрімку "Wenn Ich Traume" змінює "Soldaten Dieser Erde", що нагадує гімн. "In the Land of White Horses" — коротка й дуже гарна клавішна композиція, а який красивий пейзаж у буклеті альбому, кращий за нього лише наступний, до пісні "Liebe" (художнику, що оформляв альбом, окремий респект) — приготуйтеся до монументальної балади. Проскочимо через одну пісню. У "Himmelskind" ми чуємо жіночий вокал, отже, над численними «Beauty And Beast» колективами ці німці теж поглузували. Далі бойовичок, навіть два, якщо ми говоримо про лімітоване видання (а диск, випущений IROND, саме такий). І ось він — останній трек альбому. Вау, Мішель Крету тепер працює з DIE APOKALYPTISCHEN REITER, невже… Смішно, але факт: "Mmmh" написана в дусі ранньої Enigma. Щоправда, нас очікує фінальне прискорення з подальшим дуже похмурим завершенням і… ще один бонус-трек у вигляді найпершої пісні з альбому, але в англомовній версії. Ось і весь альбом.
Висновок простий — шедевр від і до, блискуче записаний і чудово оформлений, стане окрасою колекції будь-якого цінителя важкої музики з добрим почуттям гумору.