І так… що тут у нас? Дум-ґотік-метал із Кеніґсберґа. Шестеро музикантів, серед яких дві дівчини. За 10 років свого існування гурт нарешті випускає свій дебютний альбом. Перше, на що одразу ж звернув увагу - ударні. Просто грає драм-машина, і це вже надто сильно помітно на слух. Та й записаний альбом не на високому рівні. Але загалом матеріал доволі гарний, повсюди збережено непогану атмосферу. Майже постійно звучать красива скрипка та флейта. Гітари не надто виділяються (можна було б зробити й жорсткіше), чого не скажеш про ударні. Клавіші здебільшого виконують роль фортепіано. Перша пісня повністю з чистим вокалом. У другій вже з'являється гроулінг і темп іноді прискорюється. І так далі йде чергування від більш меланхолійних речей до більш брутальних. Структура пісень не дуже складна.
