З часу заснування у 1993 році склад цього російського гурту змінювався кілька разів. Змінювалася й музика... Якщо перші роботи були виконані у трешевому стилі, на першому альбомі зафіксовано дез, то від "Sacrilege" вже віє мелодійним дезом із прекрасними симфонічними клавішами. Мушу сказати, що хлопці нарешті знайшли "свій стиль". Альбом досить гарний. А якщо взяти до уваги те, що запис було зроблено в домашній студії, то просто чудовий!
Деякі порівнюють DOWN SYNDROME з DIMMU BORGIR. Хм. Дозволю собі не погодитися. Роль гітар у піснях росіян набагато важливіша, ну і, звісно, ви не почуєте на диску оркестр. А також у "синдромщиків" немає цих містичних і темних псевдонімів із титулами "графів" чи "князів". Мінус DOWN SYNDROME — барабанщик із дивним ім'ям Frooty Loops 3.0.1.:) Іноді комп'ютерні барабани недостатньо потужні, тож хлопцям, я думаю, слід шукати справжнього живого драмера з нормальним людським ім'ям.
Підсумок? Ви хочете, щоб я підбив підсумок? Ну-с, "Напор мелодійного дезу й атмосфера блеку змішані в гармонійних пропорціях!". Але це лише слова. Неможливо описати музику повністю словами, ви маєте самі це почути.