Можливо один із найкращих альбомів EMPYRIUM.
На цьому диску гурт повністю відмовився від скримінгу, та й загалом від блекових впливів. Where at Night the Wood Grouse Plays створений за допомогою акустичних гітар, флейт, клавішних, віолончелі та чистих чоловічих голосів. Дуже багато акустики і взагалі інструментального матеріалу. Дуже порадувала завершальна When Shadows Grow Longer, в оригіналі видана на другому альбомі 97 року, і особливо чоловіче багатоголосся на завершальному треку — печаль, незатьмарена нічим.
Цей альбом у дискографії EMPYRIUM схожий на подув вітру в нічному лісі та шепіт листя під час дощу — легкий, трохи сумний і спокійний… спокійний, як імла між гілками, як передсвітанковий туман над болотами, як зорі в серпневу ніч…