GAMMA RAY

Рік 2007-й. Минуло 18 років відтоді, як Кай Хансен покинув HELLOWEEN, і 12 років з моменту виходу альбому "Land Of The Free", який остаточно заявив про GAMMA RAY як про одних із лідерів пауер-металу. За ці 12 років вийшли 4 альбоми, і якщо на альбомах кінця 90-х ми чуємо безкінечний оптимізм і позитивний настрій, то 2 альбоми нового століття разюче відрізняються від них. Реліз 2001 року витриманий у дусі джудаспрістівського "Painkiller", цим на той час грішили багато команд: PRIMAL FEAR, SILENT FORCE та ін., два роки тому вийшла ще одна платівка, звучання змінилося, але напруженість і певна похмурість відчувалися. Нинішній альбом уже своєю назвою вселяв надію на те, що ми почуємо знову щось подібне до «золотого» періоду GAMMA RAY. Що ж, і справді, перші рифи говорять нам про емоційну спрямованість альбому, він сповнений епічного героїзму й доброї енергії. У цьому вихорі виділити окремо композиції досить складно, яскраві пісні є, однак загалом альбом достатньо рівний, він хороший, у всіх відношеннях, і водночас щиро хотілося б, щоб альбом був не просто якісно виконаний, а торкав за душу, закохував у себе, тим паче Кай блискуче вміє писати подібні пісні. Стоп, маленьке застереження, у написанні брали участь усі учасники колективу: треки "Rain" і "Hear Me Calling" написав гітарист Хеньо Ріхтер, ударнику Дану Ціммерману належить "Empress", а басист Дірк Шлехтер є автором "Opportunity", усі інші композиції написані лідером колективу, гітаристом і вокалістом Каєм Хансеном. Мабуть, стовідсотковою вдачею можна вважати "To Mother Earth", стрімка й легка, практично одразу западає в пам'ять, дуже сильні композиції — "Rain" і "Empress", будемо об'єктивними, і відкриваюча альбом "Into the Storm" — також витримана на рівні, не відстає від неї і "When The World", мабуть, суб'єктивний мінус — надто велика питома вага швидкісних композицій на цьому диску. Однак і середньотемпові композиції присутні, вже згадувана "Empress" і "Real World", що дещо нагадує "I Want Out" в окремих моментах. Слухаючи останній трек думаєш одне: скільки хороших альбомів зіпсовано абсолютно непотрібними фінальними епіками, що нічого собою не являють і демонструють нездатність їхніх авторів працювати з великою формою. Однак не забуваймо, Кай Хансен — автор "Halloween", він однаково талановитий у написанні будь-яких композицій. У конкретному даному випадку, будемо вважати, він вирішив не використовувати свій талант повністю, начебто все в цій композиції гармонійно, але так і хочеться прокрутити вперед. Загалом же альбом хоч і не несе в собі зовсім уже яскравих хітів, більш ніж достойний місця в колекції будь-якого прихильника пауер-металу.