GOLEM

Ось він, черговий глиняний велетень, що намагається розчистити собі шлях на вкритий ватними хмарами Олімп. Як і більшість попередників, уперто лізе найдоглянутішою стежкою, розштовхуючи всіх і вся, покладаючись швидше на міцний кулак, аніж на витончений розум. Або, якщо конкретніше, італійська бригада намагається взяти своє, палячи зі знайомих дезових гармат із клеймом гетеборзької фабрики на боці. І хоча навіть найостанніший стратег розуміє, що рідні танки стріляють краще, гурт молодих ентузіастів із батьківщини Цезаря й Спартака вперто ставить на імпортний бренд. Що сказати, виходить непогано. Якщо заплющити очі на змазаний звук і властиву всьому стилю одноманітність, навіть добре. Технічність, харизма, войовничий пробивний дух у наявності — залишилося пройти випробування вогнем, водою й мідними трубами. А що отримаємо на виході — загартованого кам'яного воїна з гробниць у Сі Ані чи біблійного колоса на глиняних ногах — покаже час.