HEAVENLY

Французьких представників на пауер-сцені не так вже й багато, і тому кожний гурт запам'ятовується. Мабуть, найвпізнаванішими у цьому плані є ветерани NIGHTMARE, але HEAVENLY своїм четвертим релізом міцно зміцнюють свою відомість. Попередні роботи гурту я слухав побіжно, і після них залишилося враження «нічого особливого з дратівливим вокалом». Перед прослуховуванням роботи я спробував очистити розум від упередження до вокальних даних Бена Сотто, щоб неупереджено оцінити роботу французів. На жаль, з цього мало що вийшло. Не скажу, що вокал у Бена поганий — часом він співає цілком нормально. Але проблема високоголосих вокалістів полягає в тому, що не всі вони приємно для слуху залазять у найвищі ноти. Деякі роблять це так, що хочеться захоплюватися лужністю їхньої глотки (не зовсім вдалий приклад, але… «Ріппер» Оуенс), а деякі… хоч звук вимикай. Для мене Бен Сотто саме представник другої категорії. Втім, гурт вчинив дуже розумно, запросивши на гостьовий вокал Кевіна Колдерта з ADAGIO, Тоні Какко з SONATA ARCTICA та Таню з LULLACRY. Ці персони значно прикрасили картину на альбомі в цілому. Втім, навіть з претензіями до вокалу, альбом я налаштований оцінити цілком позитивно. У музичному плані французи створили дуже цікавий сплав пауеру й частки прогресиву, відмінно використані хорали (що дозволяють відпочити від основного вокалу), соло цікаві й приємні. Не скажеш, що вийшов шедевр, але цілком впізнаваний і міцний альбом — це точно. До прослуховування рекомендуємо. P.S. На диску присутній кліп на найкращу пісню альбому «Spill Blood on Fire». Там можна оцінити Бена Сотто та його манеру співу в усій красі з візуальним відображенням.