Отримавши від More Hate посилку з п'ятьма останніми релізами, я одразу захопився оформленням альбому. Фон і буклета і картинки на диску під мармур, але не сірого, не зеленого, не червоного кольору, а оранжевого. Ні, це не колір стиглого мандарина, це колір іржі. Оформлення супер! Тепер переходимо до музики. Грають білоруси блек. Геть клавіші! Ні до чого нам симфонічність. Якість запису гарна, але далеко не межа.
Незважаючи на таку кількість композицій тривалість звучання цього альбому 41 хвилина (це ще нічого, ґрайндери мають звичку в 10 хвилин 20 пісень втиснути). А справа в тому, що диск рясно наповнений інструментальними композиціями по півтори-дві хвилинки, які буквально є розділювачами решти пісень. Слід зазначити, що In Forest Mist, Tumulus і Nympha зіграні лише на акустичній гітарі, а в інших двох було використано всі наявні інструменти. Що стосується повноцінних треків, то зіграно все доволі швидко і місцями тхне сирістю білоруських боліт. Кавер гарний, і зіграний він, до речі, у дезовому стилі. І чому вітчизняним колективам подобається записувати вокал так, ніби він звучить з унітазу, і, як не старається, не може перекричати барабани з гітарами. Потенціал є, руки ростуть як треба. Залишилося лише зробити музику цікавішою чи що.