Зізнатися, я раніше ніколи не чув про IQ і був вражений, дізнавшись, що гурт несе тягар прог-року аж із 1983 (!) року. За цей час англійські музиканти встигли випустити півтора десятка студійних платівок, один концертний опус, антологію, а також цілих три відеозбірники!!! Як ви вже зрозуміли, грають у колективі зовсім не молоді дядьки: всі при вусах і лисинах, — проте тієї творчої енергії, якою зсередини випромінює «Dark Matter», музикантам вистачить ще на довгі-довгі роки. Тепер про альбом. Як я вже згадав вище, IQ грають прог-рок. І ще я б додав приставку «спейс-». Справді, якщо не читати лірики, то здається, що пісні IQ оповідають про польоти в астралі та інші тантричні практики. На альбомі всього п'ять композицій, однак остання — «Harvest Of Souls» — складається із шести частин. Слухаючи її, не можна не згадати норвежців IN THE WOODS та їхній 17-хвилинний шедевр «Omnio»: та сама масштабність, ті самі всепроникні мелодії і сором'язлива посмішка музи. При всьому цьому я не скажу, що «Dark Matter» від початку й до кінця рівний альбом. Так, «Sacred Sound», на мій погляд, занадто довго розгойдується, а «Born Brilliant» занадто холодна в чуттєвому й теплому контексті решти речей. В одному місці звучить фрагмент, схожий на відому пісню Стінга «Russians», доволі часто музика перетинається з роботами AYREON, але все ж таки найближчим порівнянням для IQ я б назвав X-RELIGION із Ташкента. Що більше слухаєш альбом, то більше в нього закохуєшся. Буклет також виконано з неабиякою часткою вигадки: кожен із музикантів уособлює собою одну з пісень. Ось тільки назва диска — «Dark Matter» — вельми слабко відображає його езотеричне наповнення: шепіт часу, шелест сторінок і плач далекої-далекої зірки.
