KOTIPELTO

У 2002 році, ще перебуваючи у складі STRATOVARIUS, Тімо презентував свій перший сольник, «Waiting For The Dawn», друга робота, «Coldness» з'явилася у квітні 2004 року, Тімо Толккі в цей момент перебував у клініці, як відомо, сумні події навколо STRATOVARIUS закінчилися вдало, гурт возз'єднався, записав новий альбом, провів велике турне. Влітку 2006 року Котіпелто зробив заяву, що найближчим часом розпочнеться запис нового альбому. Наприкінці року альбом уже був готовий, у квітні 2007-го він з'явився на прилавках магазинів. Традиційно в записі взяв участь басист STRATOVARIUS — минулого разу Ярі Кайнулайнен записував басові партії, цього разу, відповідно, Лаурі Порра, ударник THUNDERSTONE Мірка Рантанен знову записав ударні, клавішник CHILDREN OF BODOM Янне Вірман також знову взяв участь у роботі, а гітарні партії виконав новий учасник колективу Туомас Вайнола, молодий музикант, що ще не засвітився в жодному відомому колективі. Сам Тімо неодноразово підкреслював, що альбом, імовірно, найкраща його сольна робота. І до речі, він абсолютно правий. Однак підемо по порядку. Альбом відкривається блискучою спідовою композицією «Once upon a Time», загалом цей трек швидше вибивається з основного звучання, більшість композицій у більш ніж помірному темпі. Такі «Sleep Well» (як бонус на диску є кліп на неї) та титульна «Serenity» — обидві хард-рокової спрямованості, мелодійні за звучанням, з виразною вокальною лінією, нескладними, але запам'ятовуваними соло-партіями гітари. Продовжує цю лінію «City of Mysteries», щоправда ця пісня дещо блякла, зате змінюється вона найцікавішою «King Anti-Midas», це абсолютна вдача Котіпелто як автора, пісню так і тягне переслуховувати. «Angels Will Cry» — швидкісна й миттєво запам'ятовувана композиція, при читанні тексту не можна стримати усмішку, Ангели будуть плакати, а все через те, що люди злі й одне одного ненавидять, все-таки довгі роки з Толккі в одному гурті накладають свій слід. «After the Rain» — просто красива балада, бонусом також представлена її повністю акустична версія. 8-й трек — «Mr. Know-It-All», не любить Котіпелто всезнайок, дуже вдала річ і ось на ній Тімо слід було закінчити альбом, був би відмінний 33-хвилинний диск. Якщо «Dreams and Reality» ще більш-менш слухабельна, то 8-хвилинна «Last Defender» просто жахлива. З спроби Котіпелто написати свою Destiny/Infinity не вийшло рівним рахунком нічого. Благими намірами, як відомо… Ні до чого був цей абсолютно безликий і вкрай нудний епік. Прикро, однак загалом диск безперечно найсильніший із сольної тріади цього знаменитого пауер-металічного вокаліста.