LONDON AFTER MIDNIGHT

Одна з живих легенд готичного року, гурт, який не потребує особливого представлення, гурт, який уже вписав своє ім'я золотими літерами (готичним шрифтом) в аннали музичної історії, гурт, нового альбому якого чекали аж дванадцять років (останній «справжній» повноформатник вийшов ще 1996-го). Термін, як бачимо, чималий, тож побоювання щодо того, наскільки вдалим буде «come back», були цілком справедливі. Ну що ж, тим приємніше усвідомлювати, що їм не судилося справдитися. Новий альбом справді хороший, і його єдиний недолік — не надто велика кількість по-справжньому нових ідей. Це все той самий старий добрий LAM, що грає добротний gothic rock, і для мене (та для більшості прихильників Шона Бреннона, впевнений) подібна вірність обраному стилю скоріше плюс, аніж мінус. Це середньотемповий gothic rock з легкою схильністю до електронного звучання, хоча й гітарних партій також предосить. Характерний вокал Шона (до речі, він виконує взагалі всі інструментальні партії на альбомі) впізнаваний і якнайкраще відповідає музиці альбому. На альбомі також присутні партії флейти, саксофона та деяких інших духових інструментів, які вдало відтіняють основний матеріал, роблячи його ще більш барвистим і насиченим. Обкладинка в радянській стилістиці — символ протиставлення фашизму й узагалі війні (зокрема деяким воєнним крокам США). Підсумок: «come back» відбувся, альбом хороший і припаде до смаку як старим прихильникам гурту, так і новому поколінню готів.