LOST SOUL

Що з того мучити заблукалий дух — зайве прокляття на хвору голову... Розпочавши свій творчий шлях у далекому 1991-му, польський гурт обрав для себе шлях поневірянь: дез-металічними стежками, крізь брутальні хащі вели музиканти свій «смертельний» броненосець. Вели до далекої землі «Chaostream». Позаду залишилися кам'яні гребені «Superior Ignotum», підводні лабіринти «Scream Of The Mourning Star» та «Ubermensch (Death Of God)». Двічі холодний балтійський вітер зривав і зносив геть майоріючі на щоглах прапори. Спочатку — з таким трудом здобуті кольори Relapse. Потім — павутинисте шиття вірнопідданих Озмозівської Імперії... Нарешті, після багатьох сцилл і багатьох харибд, ось він — спокійний фарватер. Теплий хаотичний гольфстрім... Зізнатись, після зовсім не вражаючого «Ubermensch» новий диск польських окультмейстерів здався значно смачнішим. Залишаючись у суворих рамках польської школи, «Chaostream» демонструє закономірний розвиток стилю команди — партії набули водночас жорсткості та мелодійності, композиції стали помітно різноманітнішими. Щодо обкладинки — кричуще-кривавий убір попереднього альбому змінився іржавим попелом пекельних закутків. Основа лірики залишилася колишньою — грізний релігійний бунт із використанням усіх підручних засобів і машинерій (до речі, пригадався механічний стакато-риф у «Godstate»). Все це, просякнуте особливим містицизмом, змушує згадати про морбіденджелівське божевілля, що розвинулось після виходу «Formulas Fatal To The Flesh». Можливо, причина в особливих ферментах і брутобактеріях, які Earache додають у корм своїм вихованцям, посилюючи приплив музичного тестостерону. Так чи інакше — змужніли. З новою силою вдарили по гітарах, розсипом бласт-бітового дробу затряслися в колонках, породжуючи резонуюче відлуння. Залишається лише чекати подальшого прогресу та блискучих альбомів.