Перед нами 44-сторінковий буклет, майже годинний CD і факт того, що з моменту виходу попереднього альбому минуло майже два з половиною роки — як ніколи довга перерва між студійними релізами для MARDUK, які незалежно від плинності кадрів завжди працювали досить енергійно, у 1992-му році вийшов перший альбом, а «Rom 5:12» — вже 10-й за рахунком! Чесно кажучи, після вже першого прослуховування диска хочеться сказати лише одне: якщо ця перерва справила свій вплив на записаний матеріал, то хай тепер шведи відпочивають ще довше, бо настільки всебічно сильний студійник навряд чи можна було очікувати. Немає тут стіни звуку, яка була присутня на останніх двох релізах, немає тут змагань у швидкості й агресії. Зрештою, тут практично немає дез-металічних елементів, Морган написав чудовий матеріал і витримав його в традиціях блек-металу. Передусім цю стилістику відображає найпохмуріша атмосфера, що пронизує весь диск, водночас музика вийшла досить запам'ятовуваною й мелодійною. Є щось особливе в цьому альбомі, він як своєрідна урочиста хода зла, хаосу й морку, саме урочиста, а не безладно мчаща, обганяючи себе. Навіть бойовики на альбомі вкрай витримані й жодної секунди не створюють враження тупого молотіння. Особливо ж варто відзначити довгі треки, саме вони надають диску неповторного колориту. «Imago Mortis» та «Accuser / Opposer» — можливо найкращі композиції, будь-коли створені гуртом. Повільний блек із виразною та досить різноманітною вокальною лінією, друга з цих композицій і зовсім унікальна, відголосками вона відносить нас до творчості великого співвітчизника MARDUK Куортона. На завершення скажемо, що цей альбом дозволив по-справжньому розкрити талант Мортууса як вокаліста. Його вокал набув абсолютно нового тембрального забарвлення, став більш грубим, виразним, низьким і ідеально підійшов тій музиці, яку ми чуємо. Хто зрозуміє ідею буклета — тому треба давати спеціальний приз — що означає чергування священнослужителів, ченців і дворян у костюмах 15-16 століть зі скелетами — мабуть зрозуміло тільки художнику, що оформлював альбом, і можливо Моргану. То чи це чергові варіації на тему епідемії чуми, то чи ще щось.
Невеликі пояснення до назви — йдеться про 12 вірш 5 глави Послання до Римлян Апостола Павла, у сучасному перекладі ці рядки звучать так: «Тому, як одним чоловіком гріх увійшов у світ, а гріхом смерть, так і смерть перейшла на всіх людей, бо в ньому всі згрішили», йдеться про те, що первородний гріх Адама має наслідки для всіх людей.