Цьому гурту вже третій десяток років, цього року вийшов їхній новий альбом, і він лише четвертий. Однак настільки рідкісні студійні релізи не заважають MAYHEM залишатися одним із найвідоміших і, без перебільшення, культових гуртів у світі екстремального металу. Практично відразу після виходу попереднього альбому у 2004 році гурт буквально приголомшив фанів новиною. Маніак покидає гурт, а місце вокаліста займає Аттіла Чіхар. Аттіла, останні роки щільно працюючи в італійському колективі Aborym, залишив цей проєкт у 2005-му й повністю зосередився на роботі в MAYHEM. Чи варто казати, що прихильники першого альбому колективу були в справжньому захваті від подібної заміни. Адже саме вокал Аттіли ми чуємо на «De Mysteriis Dom Sathanas», саме там ми вперше знайомимося з його абсолютно унікальною манерою виконання. Вже у жовтні 2005 року з'явилася інформація про майбутній альбом, через рік з невеликим гурт опиняється в студії, де протягом трьох тижнів пише свою четверту платівку — «Ordo Ad Chao». Зрештою, альбом вийшов 16 квітня 2007 року, що ж, детальніше про те, що чекає на нас на 8 треках загальною тривалістю 41 хвилина.
Те, що ми чуємо на цьому альбомі, вражає буквально з першої хвилини. Здебільшого інструментальний вступ на 3 з половиною хвилини вже дає нам зрозуміти, що ми почуємо щось абсолютно несхоже на матеріал попередньої «Chimera». Навмисно створено ефект сирого й брудного звучання, завдання музикантів цілком зрозуміле — наблизитися до того саунду, що був характерний для блек-металу на початку 90-х. Рифи здебільшого нешвидкі, ударні звучать дуже глухо, гітарне тремоло присутнє від і до, тож говорячи про жанр альбому — це true black, найсправжнісінький. Музика вийшла як ніколи моторошною, в ній навіть немає агресії, є лише морок і хаос, і тут саме час сказати про «нового старого» вокаліста колективу: він то кидається у скримінг, то зловісно хрипить, іноді його голос переходить у нав'язливе ниття й тут же він уже урочисто декламує текст, вокал Аттіли став ще різноманітнішим і багатограннішим порівняно з релізом 1993 року. Складно виділити окремі композиції на цьому альбомі — навіть практично неможливо — його треба слухати строго від і до. Справді ж, він того вартий.