NAMTAR

Розвиваючи SAPONIFICATION, LIFE DENIAL та PALACE OF FROST, Макс із Миколаєва не забуває про свій сольний проєкт. Хоча тривалість цієї роботи й менша, ніж попередника, зате є успіхи в плані розвитку. Ні, я не маю на увазі, що музикант наворотив електронних фішок, скрипочок, клавішних і жіночий хор. Нічого цього немає, і Old school black metal досі синонім NAMTAR. Мається на увазі якість самого матеріалу. Звук став чистішим, але притаманний стилю брудкуватий саунд гітари тут, безумовно, присутній. Що продовжує різати слух, так це ударні. Причому це проблема не лише НАМТАР, але й багатьох колективів. Жодна програма не замінить живого барабанщика, але й записати барабани — велика проблема. Від основної кількості тру-блекових колективів рецензована робота відрізняється ліричною частиною. Жодного разу не згадується диявол, вірші доволі м'ясні, але не без філософського підтексту. В кожній пісні присутній образ черв'яків. Їх не слід сприймати в буквальному сенсі, як безхребетних, що жадають насолодитися плоттю померлих, є й черви, які непомітно для вас самих з'їдають ваш мозок у духовному плані. Варто замислитися…