Французькі прогресив-металісти PARALLEL MINDS повертаються з альбомом Cairn. Гурт давно здобув визнання за амбітні звукові поєднання й ніколи не уникав сміливих творчих кроків, а його невгамовний ентузіазм проявляється у грайливості та експериментаторстві, які музиканти привносять у жанр. За плечима в колективу три попередні повноформатні альбоми — найсвіжіший з них, Echoes From Afar, вийшов 2022 року. Питання в тому, чи вдалося PARALLEL MINDS на Cairn 2026 року приборкати ту первозданну енергію й очевидний музичний талант, які гурт має у своєму арсеналі.
Що ж, перепрошую за очевидний каламбур, але в цього рецензента думки щодо релізу роздвоїлися — буквально на два паралельні розуми. Найсильніші моменти альбому не поступаються найкращим зразкам гуртів, чий вплив на PARALLEL MINDS відчувається найвиразніше, — як-от BLIND GUARDIAN та SYMPHONY X. Найяскравіше це чути в найкращих треках платівки — «Sufero» та «Sekigahara»: обидва мають чітку наскрізну лінію й драйв, які змушують повертатися до них знову і знову.
Слабші моменти платівки відсилають до притаманних прогресив-металу небезпек: якщо гурт не пильнує, окремі треки та фрагменти випадають із темпу цілого. Гроули в «On Both Sides», наприклад, мають концептуальний сенс, але на практиці справляють враження кухаря, який додав зайву спецію до вже вдалої страви. Так само пісні на кшталт «Trail of Tears» вкидають у мікс трайбал-звучання, проте ця нитка ніяк помітно не продовжується в решті альбому, тож слухач лишається з питанням — а навіщо це взагалі тут?
Я можу уявити світ, у якому цей альбом припаде до душі багатьом. Що ж до мене — я йду звідси радше з цікавістю, чим здивує наступний реліз. Цілком очевидно, що гурту не бракує ідей, сам запис на високому рівні, а слабкої виконавської майстерності тут не знайти. Cairn справляє враження альбому, що передує шедевру. Увімкніть будь-який окремий трек — і найімовірніше, залишитесь враженими; уже саме за це варто її послухати.
TL;DR — Смачно там, де не переборщили з соусом.
Слухати Cairn: