REQUIEM

Обкладинка: зламаний Гордон Фрімен і вічно втікаючий чувак із валізкою з Half Life на тлі того, що залишилося від матінки-Землі після нападу іншої цивілізації. Це, звісно, жарт, і обкладинка має цілком відкритий соціальний підтекст. Забруднення навколишнього середовища корпораціями, поклоніння зеленому (від слова «зелень») дияволу і неминуча смерть людства — я збився з рахунку, скільки ж закордонних колективів стурбовані цією тематикою, а віз, як кажуть, і нині там: демократія переможно крокує країнами, мегакорпорації вичавлюють із планети останні соки, в один бік течуть золоті ріки, в інший — ріки стічні. Шкода, але схоже, музичні методи впливу не працюють. А було б, погодьтеся, чудово: заспівав пісню про забруднення середовища, не просто заспівав, а заспівав суворим гроулінгом, вплів могутні стотонної ваги гітарні партії, обрамив усе це найжорстокішою ритм-секцією і все, справа зрушила з мертвої точки. Ан ні, не спрацьовує. Може, необхідно додати ще трішки ваги? Може, ще трішки звірства та люті? Хоча куди вже ще-то… У наших чехів за будь-яким із цих пунктів усе гаразд і навіть із лихвою. Тож залишається лише сподіватися не на якість, а на кількість. У гурту це третій повноформатник, тож побажаймо, щоб музичних ідей у хлопців вистачило рівно до тих пір, поки світ не зміниться на краще, а ось тоді вже можна починати виконувати якийсь disco. Поки ж цього не сталося — brutal, brutal і ще раз brutal!