Перед нами унікальний диск. Це не просто перевидання, а своєрідна компіляція. У фанів ROTTING CHRIST тепер є можливість прослухати як же все починалося. Формально EP "Passage to Arcturo" з'явився у 1991 році і його можна вважати першою студійною роботою колективу, до цього були лише демо-записи протягом кількох років. Однак був ще один EP-диск, "Dawn of the Iconoclast", на ньому були лише дві композиції загальною тривалістю 8 хвилин, однак досі на CD ці композиції послухати було неможливо. Диск, який перед нами, включає всі 5 треків "Passage to Arcturo", виключено лише інтро, обидва треки EP "Dawn of the Iconoclast", а також одну пісню з демо-запису "Satanas Tedeum", створеного у червні 1989 року. Це демо було видано у форматі CD у 1994 році вельми обмеженим тиражем.
Отже, перші п'ять треків, що утворюють "Passage to Arcturo". "The Old Coffin Spirit" — дез-металічна композиція, і саме так, попри вельми сире звучання, це death metal, чого не скажеш про другу композицію диска — "The Forest of N'Gai", своєрідна інтерпретація блек-металу у варіанті BATHORY. "The Mystical Meeting" і зовсім відгонить дез-думом, хоча цей жанр тоді ще тільки формувався, але за музикою інакше назвати цей трек не можна. "Inside The Eye Of Algond" — єдина наближена до того, що ми чутимемо від ROTTING CHRIST у наступні роки. Між ними є ще невелика переважно клавішна атмосферна композиція з речитативом латиною. Саме таким був EP колективу, який і приніс гурту першу відомість.
Два треки з EP "Dawn of the Iconoclast" цінні лише тим, що дозволяють нам ознайомитися більш щільно з тим, як гурт грав death metal, до речі композиція з демо, яка за часом створення найдавніша, жодного відношення до дезу не має. За настроєм гітар та атмосферою — це блек, дуже повільний, урочистий та похмурий.
На сьогоднішній день власної музичної цінності в цих композиціях можливо й небагато, з іншого боку, не варто забувати, що це 1991 рік і це Греція, а не Норвегія і не Швеція, і вже зовсім унікальний той факт, що саме в цей період ROTTING CHRIST почали набирати рівень, і досі вони залишаються єдиним грецьким гуртом, що здобув визнання на всіх континентах.