SERENITY

Австрія хоч і не така багата на відомі важкі команди, але регулярно постачає пару-трійку елітних колективів. Ось і Serenity дуже гідно представляє Остеррайх. Згідно з прес-релізом, назву гурт отримав завдяки однойменному інструменталу з альбому британських прогресивщиків Arena «The Visitor». Отже, що ж ми маємо? А маємо ми чудовий зразок прогресив-пауеру. Відмінний, хоч і дещо однотипний упродовж усього альбому, вокал Георга Нойхаузера чудово поєднується як із мелодійними гітарами Томаса Бухбергера (за невеликої допомоги у вигляді двох соло від Ланваля з Edenbridge), так і з приємною клавішною підкладкою у виконанні Маріо Хірцінгера, відповідального також за бек-вокал. Як споріднені в певному сенсі колективи можна назвати Kamelot (тут наявні та сама легкість сприйняття й вражаюча мелодійність композицій) і Threshold (це більшою мірою стосується вокалу Георга). Усі композиції при прослуховуванні викликають захоплення й запам'ятовуються просто з першого разу. Рекомендувати можна практично будь-яку. А найкращим треком альбому я вважаю «Reduced to Nothingness», де поєднується вокал Георга, хор у приспіві та невелика доля гроулінгу (постарався Маґу Венцель із Tristwood та Inzest), а все це покладено на відмінну мелодію – вийшов дуже симпатичний коктейль. Вердикт – класний альбом, один із найкращих представників стилю. До речі, він уже третій на рахунку австрійців – чим не привід знайти попередні роботи…