SUFFOCATION — Suffocation

SUFFOCATION

Suffocation (2006)

Лейбл: Relapse Records/Irond
★★★★ 8.5/10
Автор: Alan

У 2004 році легендарні SUFFOCATION випустили свій четвертий студійний альбом "Souls to Deny", тоді з моменту виходу попереднього повноформатника минуло 9 років. Майстри нью-йоркської школи death metal повернулися. Кажучи про SUFFOCATION, можна сміливо міркувати саме про школу, бо в них вчилися, їх копіювали, у них запозичували, причому не лише в Нью-Йорку, і не лише в США. Минуло ще два роки, було випущено концертник, а у вересні 2006 року світ побачив п'ятий студійний реліз колективу, вийшов він на Relapse Records, його назва віддає модою останніх років, коли безліч гуртів, що не мали раніше альбомів, названих ідентично з назвою колективу, виправляють цю ситуацію, відповідно альбом було названо "Suffocation". Зрозуміло, біля мікрофона незмінний вокаліст гурту Френк Маллен, Терренс Хоббс як і раніше завзято перебирає по струнах, після відновлення музичної діяльності у 2003 в гурті з'явився гітарист Гай Маркес і ударник Майк Сміт, що вже стукав у гурті в 1991-1993 рр. Під час сесій 2004 року в гурту не було басиста й партії бас-гітари записали Терренс і Майк, цього разу в лавах колективу значиться Дерек Бойєр і кожен зайнятий власним інструментом.

Отже, що ж перед нами! 44-хвилинний диск, що складається з 11 треків. Буклет оформлено як ніколи просто, але зі смаком. Вперше LP SUFFOCATION містить Інтро, дуже похмуре, тривалістю 40 секунд, що складається із шумів і гітари, але ось перші рифи й ми слухаємо, що ж для нас приготували цього разу батьки техно-дезу. Загалом лінія, розпочата на попередньому релізі, продовжується. І це не може не тішити. Проте звучання дещо інше, по-перше, воно здається менш важким, крім того, більш виразно чується кожен з інструментів. На альбомі значно помітніша роль гітарного соло, блискучі соляки завжди були присутні у SUFFOCATION, але цього разу їм очевидно приділяли більше значення при мастерингу. Як це не дивно, трохи змінився й гроулінг Френка, він став менш брутальним чи що й сухуватим порівняно з минулим альбомом. Загалом виходить напрочуд гармонійне звучання: жорсткі й дуже чіткі рифи, віртуозні соло й ударні партії, і відмінно лягаючий на лавину техніки вокал. Тексти пісень відзначаються глибоким психологізмом і присвячені усвідомленню людиною свого місця в цьому світі. Підсумовуючи, безсумнівно одна з найкращих робіт у death metal за останній час. Справжній подарунок для любителів вдалого поєднання найвищої техніки, агресії та жорсткого екстремального звучання.