Є три різновиди альбомів. Перші ми чекаємо з нетерпінням, бо нам цікаво, що нового ми почуємо на них. Про другі ми й так усе знаємо, ще задовго до виходу, і тому не особливо чекаємо. Третій різновид — найунікальніший — з одного боку, ми чудово знаємо, що буде на диску, і жодних сюрпризів навіть у думках для самих себе не готуємо, з іншого — від цього ми лише дужче палаємо бажанням знову почути вже всім знайому шарманку. Коли ми говоримо про тевтонський треш, ми, звісно, згадуємо про могутню трійцю, а другий ешелон передусім представлений двома гуртами, один із них уже понад 20 років керується чудовою й неперевершеною Сабіною Классен, а другий, та власне просто скажімо його коротку назву: TANKARD, і вони завжди належали до того самого третього різновиду. Їхні альбоми вкрай передбачувані, їхній імідж і енергетика майже завжди однакові. Вони почали з припанкованого трешу, текстів про пиво, пияцтво тощо на початку 80-х і відтоді не сильно змінилися, так було, принаймні, донедавна. На відміну від сольного проєкту Тома Енджелріппера, який орієнтований більше у фолковий бік і пісні якого часто нагадують застільні, музика TANKARD жорсткіша, агресивніша й прямолінійніша. Попри всю одноманітність, на останніх альбомах із музичного боку все ж спостерігається відхід від колишнього звучання, панк практично виключений, веселощів поменшало.
Отже, що ми маємо на альбомі «The Beauty And The Beer», доволі енергійний треш, дуже чіткі рифи, і водночас якийсь загальний негативний музичний забарвлення — ось хоч вбийте, не весела це музика. Композиція «MetalToMetal» і зовсім починається із соло в дусі балад SCORPIONS і не викликає ні усмішки, ні бажання піти в танок, така композиція від Шміра не здивувала б, але від Ґере з Франком Торвартом чути таке зовсім несподівано. І ще цікавий момент, з точки зору музики цей реліз як ніколи наближує звучання німецького колективу до саунду американського трешу кінця 80-х — початку 90-х, техніки, звісно, не вистачає, але тенденція така є. На обкладинці альбому зображено гобліна, що до нестями нагадує Шрека, ну й красуня, ясна річ, при ньому, габарити теж пивні, дві кухлі пива додаються, основна частина внутрішнього боку буклета — фотографії гурту в басейні з алкоголем, сигарами й дамою. Сказати, що альбом унікальний, не можна, але всім, кому цікаво почути не зовсім звичайний TANKARD, альбом наполегливо рекомендується. Ось такий ось випадок несподіванки, коли начебто все було стовідсотково передбачувано.