Отже, переді мною диск російського гурту ЗАТМЕНИЕ та їхній другий, однойменний альбом. Перший, "Ненависть", вийшов за рік з невеликим до цього. Перш за все, хочеться відзначити дуже високу якість запису, що значно перевершує перший альбом. З музичного боку гурт також став більш своєрідним. Жанрово — жорсткий хеві з ухилом у треш спочатку, однак у міру просування композицій музика все більше наближається до трешу, лишаючи хеві осторонь, суттєво змінився вокал, перш за все розширився діапазон. Значно цікавіше та складніше звучать партії ударних, а головна окраса альбому — шикарні соляки, особливо відзначу в цьому плані композиції "Дорога в рай", "Сила". Остання взагалі мало не найнавороченіша на альбомі, звучання більше нагадує металкор, а різкі уривчасті рифи поєднуються з чудовим соло та жорсткою вокальною партією. Відзначу також пісню "Навсегда", що віддалено нагадує творчість METALLICA.
Композиція "Я не твой слуга" звучить однозначно важче за будь-яку іншу пісню на альбомі, за відчуттям, було навмисно знижено стрій, відчувається закіс під альтернативний метал, однак ефект виходить вельми цікавий. Альбом закінчується восьми-з-половиною-хвилинною композицією "Любовь". Це вже просто середньотемповий треш, хоча й присутня в середині пісні дуже спокійна та мелодійна частина.
Можна сказати впевнено, в царині хеві/треш один із найкращих релізів у росії за останній час. Навіть порівняти нема з ким. Жодного закосу в пауер-метал, який останнім часом помітний у більшості російських хеві-гуртів, цікава й технічна музика, загалом свій неповторний стиль. Усі тексти, як і на першому альбомі, написані вокалістом/ритм-гітаристом гурту Павлом Міхеєвим. Соло-гітара і бас лишилися за Дмитром Дочкіним та Олександром Зубцем, а ось попереднього ударника замінив Олександр Платков, що пішло лише на користь гурту, оскільки ударні цього разу не викликають жодних нарікань.