Ось уже моєму здивуванню не було меж, коли після першого прослуховування «The Seventh Dimension» я дізнався, що ZEROKARMA виявляється російський гурт і заснований у Владивостоці! А ж бо професіоналізм музикантів і зведення матеріалу в мене таких думок навіть і не викликали. Що значить ознайомитися з матеріалом, не переглянувши перед цим хоча б буклет! :) Та мало того, зрештою з'ясувалося, що з музикантів у проєкті аж одна людина під ім'ям Алекс і два його клони – таке ось своєрідне тріо.
Мушу сказати, що здивування має абсолютно позитивний характер, адже такого мелодійного й хітового матеріалу, виконаного в стилі індустріального металу, я не чув уже давненько, а точніше з часів виходу альбому PAIN «Nothing Remains the Same» у 2002 році. А прослухавши такі безсумнівні хіти, як Latitude з незабутнім (і це, повірте, дійсно так) гітарним програшем (яких, до речі, чимало на альбомі), баладу Just Love і «коротеньку» завершальну інструменталку Spheres на 16 хвилин, стає зрозуміло, що старигану Таґтрену пора на пенсію, тим паче зважаючи на вихід цього року невиразного «Psalms of Extinction».
Згадаю також, що «The Seventh Dimension» - це вже третій альбом ZEROKARMA, випущений цього разу на Irond Ltd. Симпатичний буклет у зелених «матричних тонах імені Вачовскі» з фотографіями клонованих Алексів і бонусний відеокліп на однойменну композицію The Seventh Dimension на медіа-секції ліцензованого видання порадують не одного слухача.
Як кажуть, не єдиним «мумійтролем» живий Владивосток! :)