Шлях Apocalyptic Steel до релізу виявився довшим, ніж у більшості платівок. NARGAROTH — проєкт Рене «Еша» Ваґнера — записав кістяк цього альбому за одні вихідні у каліфорнійській Trident Studios у вересні 2014-го, а потім залишив його припадати пилом на жорсткому диску, доки пріоритетом був Era of Threnody. Записи зринули лише за кілька років: барабани перезаписали в Лас-Веґасі, вокал і зведення завершили на AMP Studios у Дуйсбурзі — і ось, через дванадцять років після тих перших сесій, альбом нарешті виходить. Саме так він і звучить: не велична заява, а радше добірка пісень, доведених до пуття на власних умовах.
По суті, перед нами прямолінійний блек-метал у дусі DARKTHRONE та MAYHEM, із прожилкою старосвітського хеві-метального норову в основі. Здебільшого він лишається прямим і сирим — його більше цікавить напір, ніж атмосфера.
Найяскравіший приклад — «Metalheart», чи не найчіпкіша річ на платівці. Пісня мчить галопом у дусі MOTÖRHEAD, а згори дере Ешів хрип, — і це малоймовірне поєднання працює значно краще, ніж мало б. Саме до таких пісень хочеться повертатися знову і знову.
«Dresden» вибивається із загального ряду — і це найцікавіший трек на платівці. Насправді це навіть не блек-метальна композиція. Вона починається з виття сирени повітряної тривоги, яке так до кінця й не стихає, утримуючи важку, тривожну атмосферу над усім треком. Вокал тут стає чистим і тихим, крізь нього проступає непідробний смуток, а в одному з епізодів інструментал зовсім відходить від гітар. Як єдине ціле, це повільна й важка річ, що тяжіє радше до думового, майже прогресивного металу, ніж будь-що інше на альбомі, — і це відхилення від курсу йде пісні тільки на користь.
Не все тут влучає в ціль. «Intro» — це півхвилини надмірного жіночого крику в дусі фільмів жахів, і досі незрозуміло, навіщо воно тут. Воно задає настрій, який альбом одразу ж полишає, а на такому лаконічному релізі це саме той фрагмент, який можна було б прибрати — і ніхто б за ним не сумував.
Навіть оформлення розповідає ту саму історію. Обкладинка скидається на щось із полиці вінтажного хеві-металу, — аж поки погляд не натрапляє на логотип, безпомильно блек-метальний. Старосвітське метал-серце в блек-метальній оболонці: ось, власне, і весь альбом в одному образі.
Apocalyptic Steel нічого не винаходить заново — та й не намагається. Це брудний, прямолінійний, подеколи несподіваний шмат блек-металу, що однією ногою стоїть у класичному хеві-металі, і коли робить ставку на це поєднання — «Metalheart», «Dresden», — не підводить. Шанувальникам DARKTHRONE і MAYHEM, які не проти, щоб десь скраю прозирав кураж у дусі MOTÖRHEAD, цей альбом точно вартий часу.
Промо надано Season of Mist.
Pre-save і передзамовлення: orcd.co/nargarothapocalypticsteel
Стежте за NARGAROTH: Bandcamp · Facebook · Instagram · YouTube · Apple Music · Spotify · Deezer · Tidal