З усіх п'ятьох музикантів мені знайомий лише Tjodlav, який свого часу стукав у DIMMU BORGIR. Реліз на висоті: відмінна якість запису, 20-сторінковий буклет із професійним оформленням. Не підкачало й музичне наповнення. Треш на стику з мелодійним дезом. Причому від пісні до пісні змінюються пропорції цих напрямків. А Tjodlav все одно відбиває блекові бласт-біти :) Дуже сподобалася мені соло-гітара, що прикрашає кожну композицію сорокап'ятихвилинної платівки. Чистий вокал переходить у характерне трешове ричання, іноді залітаючи в гроулінг. Така мала тривалість повноформатника свідчить не про брак ідей, а про підхід музикантів до своєї роботи. Адже кожна композиція являє собою дуже добрий, до кінця сформований зразок. Слабких пісень на альбомі немає.
